Людмила Вовк

 

Завідуюча терапевтичним відділенням Подільської центральної районної лікарні. Завідуюча "Кардіоцентром" м. Подільськ, членкиня Європейського товариства кардіологів. Членкиня Міжнародної асоціації Лікарів Внутрішньої Медицини, членкиня Національної Спілки Письменників України.

Лауреат поетичних конкурсів «Українська мова – мова – єднання», «Осінь в Бірзулі», «Зелена хвиля».

Володарка Почесної грамоти та ордена «Берегиня України» з рук першого президента нашої держави Л.М.Кравчука Всеукраїнського проекту "Я українка" (2019 р.). 

Лауреат Одеської обласної літературної премії імені Івана Гайдаєнка за книгу "Лицарі козацької доби" (2024 р.).

Це все - наша відома талановита землячка Людмила Павлівна Вовк.

Людмила Вовк народилась 16 лютого 1957 р. в м. Окни Одеської області.

Після закінчення середньої школи постало питання писати чи лікувати. Вибрала останнє і ніколи не пожалкувала, адже немає благороднішої мети ніж рятувати людські життя. Багато років присвятила улюбленій справі.

Пройшла шлях від лікаря-кардіолога до завідуючої терапевтичним відділенням Подільської ЦРЛ. Очолює "Кардіоцентр" в м. Подільськ з 1997 року.

Вона являється членом Європейського товариства кардіологів та членом Міжнародної асоціації лікарів внутрішньої медицини.

Людмила Вовк плідно займається благочинністю. Разом з отцем Георгієм заснувала в терапевтичному відділенні капличку, в одній з палат за допомогою спонсорів організувала учбову кімнату для дітей, які знаходяться на стаціонарному лікуванні – «Школу при лікарні», де дітки читають, малюють, ліплять, не відстаючи у навчанні від своїх однокласників.

Разом з колегами Подільської ЦРЛ, заснувала клуб «Консіліум». На засіданнях щомісячно проводяться літературні вечори за різноманітними тематиками, на які запрошуються молоді поети, художники, музиканти.

Перші спроби писати вірші у Людмили Павлівни були ще в шкільні роки. Поетичним дебютом стала збірка "Букет розмаїття", яка побачила світ в 2017 році.

В цьому ж 2017 р. Людмила Вовк стала лауреатом поетичних конкурсів «Українська мова – мова єднання» і «Осінь в Бірзулі».

З жовтня 2018 р. Людмила Павлівна є членом Національної Спілки письменників України за видання збірок поезій для дітей: «У бабусі у садку», «Букет розмаїття», «Дружньою родиною, мандруємо Україною» та збірку народних і християнських традицій – «Зростай в любові», «Благовіст».

На її вірші, разом з викладачкою вокалу та композитором Людмилою Стреля, написано 20 пісень, які виконує сама композитор та молоді виконавці – її учні.

 

Бібліографія:

1. Вовк Людмила. Благовіст / Л. Вовк. - Одеса: ВМВ, 2019. - 283 с.

2. Вовк Людмила. Букет розмаїття: збірка поезій / Л. Вовк. - Одеса: ВМВ, 2017. - 80 с.

3. Вовк Людмила. Герць. Танок зі смертю:збірка поезій / Л. Вовк. - К.: Преса України, 2023. - 95 с.

4. Вовк Людмила. Зростай в любові: збірник віршів / Л. Вовк. - Одеса: ВМВ, 2018. - 159 с.

5.  Вовк Людмила. Лицарі козацької доби / Л. Вовк. - К.: Мистецтво, 2021. - 143 с.: іл. 

6. Вовк Людмила. Моя гордість - Україна, незламна держава / Л. Вовк. - Одеса: ВМВ, 2021. - 97 с.

7. Вовк Людмила. Україна - мальовничі подорожі для дітей: зб. віршів / Л. Вовк. - Одеса, 2021. - 174 с., з іл.

 

Поезія:

 

Осінній букет розмаїття

 

Осінь прийшла, помінялися барви,

Дерева вдягнули вбрання,

В якому сплелися розкішнії фарби -

Природи за рік надбання.

 

Виблискує золотом листя у клена,

В червоне вдягнувсь барбарис.

І тільки ялина і досі зелена...

Який же привабливий ліс!

 

Як гарно гуляти в осінньому лісі,

Відчути цей дотик в собі.

Ступати ногами по жовтому листі,

І слухати шелест землі.

 

Із листя сплітають дівчата вінки,

І тішаться радістю діти.

Далеко за обрій злітають думки,

Як радісно в світі цім жити!

 

Шануймо, же, кожну щасливую мить

З коханими, друзями, дітьми.

Нехай не один рік над нами шумить

Осінній букет розміїття.

 

Зимовий вечір

 

Падає додолу сніг,

Землю укриває,

Пухом стелеться до ніг -

Білим покривалом.

 

Вихором все занесло

І хати, й стодоли.

Гарно вбралося село,

Біле все довкола.

 

Зорі сяють, ніч іде

І глибока тиша...

Тільки чути де-не-де

Вітерець колише

 

Сонну пташку на гіллі

І верхівки сосен,

Яблуко, що до землі

Не скотилось в осінь.

 

Тріскають в печі дрова,

Кіт в ногах скрутився.

Спокій в серці - так бува

Тільки там, в дитинстві.

 

А чи знають парубочки?

 

А чи знають парубочки? -

Є в них і нагода,

Привернути любі очки

Дівки, чия врода

 

Не дає себе забути,

Але є надія

І нагода зазирнути,

Чи здійсниться мрія?

 

На Святої Катерини

Зірви гілку з вишні,

Помолись, щоб та дівчина

Лиш за тебе вийшла.

 

Щоб здійснилось заповітне,

Треба вірить свято.

Гілка з вишні хай розквітне

На Різдвяне свято.