Історія села Стара Кульна

 

Село Стара Кульна є одним з найстаріших сіл Подільського району, яке виникло в другій половині 18 сторіччя. Розкинулось воно на річці Тростянець – притоці Дністра. Є стара частина села на притоці Тростянцю і назва йому – Шимейк. До заснування села тут ріс дрімучий ліс, на околицях якого паслися табуни диких коней. «Кунь Куль» перекладається як «старе пасовище коней» - звідси і назва села Стара Кульна.

Існує ще одна версія походження назви села: тут існувала майстерня для відливу куль для козацького війська Першими поселенцями були бідні селяни з Румунії (область Марамурешт), Польщі та східної України. Їхні нащадки проживають в селі і досі:(Чабан, Стеля, Цуркан, Кабак, Борівські, Хмарські, Якубовські, Банташ, Тимуш, Карауш, та інші) Також проживало в селі багато циганів та євреїв. Займалися люди в основному землеробством,, садівництвом (виноробством) та скотарством (вівчарством). Набуло розвитку також і ткацтво. До цих пір у багатьох збереглися ткацькі верстати. Були в селі два магазини. вони належали євреям Фудвану і Морозовському, Вони завозили товар з Балти та Одеси. В 1908 році в селі зявився перший трактор що працював на нафті. а в основнму тягловою силою були коні та воли.

Церква в селі зявилась в кінці 19 століття, вона була побудована на пожертви людей та власні кошти священника Іллії. В тридцятих роках 20 століття церква була зруйнована. Після війни побудували нову але й вона простояла недовго і тільки в 1992 році відбудували вже в третє на старому місці. на кладовищі.

На початку 20 століття в селі з'явилася школа, навчали дітей священники, до 70 років минулого століття також викладали молдавську мову.

 

"Село Кульна було в складі Нестоїтської волості — (історична адміністративно-територіальна одиниця у Балтському повіті Подільської губернії Російської імперії (до 1917 року) та Балтському повіті Одеської губернії УСРР.
Волосний центр — село Нестоїта. Станом на 1885 рік волость займала площу у 50117 десятин землі, складалася з 10 поселень, 10 сільських громад.
До Нестоїтської волості входили села: Борщі, Гавиноси, Глибочок, Гонората, Дігори, Домниця, Коси (Коси Другі, правобережжя р. Ягорлик), Косянська Слобідка, Ксьондзівка (Дібровка), Кульна, Любомирка.
Волость була ліквідована у ході адміністративно-територіальної реформи 1922–1923 років."

 

"Церква св.Миколи (заснована в 1798 р.), була уніатською. Власник села кн.Любомирський відняв її в уніатського попа через його недбалість, і віддав православному попу. Церква була дерев’яна. Зникла в 1830 році.Нова кам’яна церква Різдва богородиці збудована в 1834 р. біля старої церкви. Кам’яна дзвіниця прибудована в 1856 р. Церкви нема."

 

"В 15 верстах от станции по речке Тростянце (приток Ягорлыка) расположено имение Кульная, принадлежащее помещикам Юрьевичам; почва здесь сравнительно гористая, с наклоном к юго-западу, родит отличную кукурузу, табак и даже хороший виноград; помещикам Юрьевичам принадлежат также соседния селения: Нестоите, Колбасная и Дубовая; все имения Юрьевича обнимают площадь в 19.200 десятин и в прежнее время входили в состав Ягорлыцких имений князей Любомирских."