Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Меню сайту
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту

Історія села Стара Кульна

 

Село Стара Кульна є одним з найстаріших сіл Подільського району, яке виникло в другій половині 18 сторіччя. Розкинулось воно на річці Тростянець – притоці Дністра. Є стара частина села на притоці Тростянцю і назва йому – Шимейк. До заснування села тут ріс дрімучий ліс, на околицях якого паслися табуни диких коней. «Кунь Куль» перекладається як «старе пасовище коней» - звідси і назва села Стара Кульна.

Існує ще одна версія походження назви села: тут існувала майстерня для відливу куль для козацького війська Першими поселенцями були бідні селяни з Румунії (область Марамурешт), Польщі та східної України. Їхні нащадки проживають в селі і досі:(Чабан, Стеля, Цуркан, Кабак, Борівські, Хмарські, Якубовські, Банташ, Тимуш, Карауш, та інші) Також проживало в селі багато циганів та євреїв. Займалися люди в основному землеробством,, садівництвом (виноробством) та скотарством (вівчарством). Набуло розвитку також і ткацтво. До цих пір у багатьох збереглися ткацькі верстати. Були в селі два магазини. вони належали євреям Фудвану і Морозовському, Вони завозили товар з Балти та Одеси. В 1908 році в селі зявився перший трактор що працював на нафті. а в основнму тягловою силою були коні та воли.

Церква в селі зявилась в кінці 19 століття, вона була побудована на пожертви людей та власні кошти священника Іллії. В тридцятих роках 20 століття церква була зруйнована. Після війни побудували нову але й вона простояла недовго і тільки в 1992 році відбудували вже в третє на старому місці. на кладовищі.

На початку 20 століття в селі з'явилася школа, навчали дітей священники, до 70 років минулого століття також викладали молдавську мову.

 

"Село Кульна було в складі Нестоїтської волості — (історична адміністративно-територіальна одиниця у Балтському повіті Подільської губернії Російської імперії (до 1917 року) та Балтському повіті Одеської губернії УСРР.
Волосний центр — село Нестоїта. Станом на 1885 рік волость займала площу у 50117 десятин землі, складалася з 10 поселень, 10 сільських громад.
До Нестоїтської волості входили села: Борщі, Гавиноси, Глибочок, Гонората, Дігори, Домниця, Коси (Коси Другі, правобережжя р. Ягорлик), Косянська Слобідка, Ксьондзівка (Дібровка), Кульна, Любомирка.
Волость була ліквідована у ході адміністративно-територіальної реформи 1922–1923 років."

 

"Церква св.Миколи (заснована в 1798 р.), була уніатською. Власник села кн.Любомирський відняв її в уніатського попа через його недбалість, і віддав православному попу. Церква була дерев’яна. Зникла в 1830 році.Нова кам’яна церква Різдва богородиці збудована в 1834 р. біля старої церкви. Кам’яна дзвіниця прибудована в 1856 р. Церкви нема."

 

"В 15 верстах от станции по речке Тростянце (приток Ягорлыка) расположено имение Кульная, принадлежащее помещикам Юрьевичам; почва здесь сравнительно гористая, с наклоном к юго-западу, родит отличную кукурузу, табак и даже хороший виноград; помещикам Юрьевичам принадлежат также соседния селения: Нестоите, Колбасная и Дубовая; все имения Юрьевича обнимают площадь в 19.200 десятин и в прежнее время входили в состав Ягорлыцких имений князей Любомирских."

Вхід
Посилання
Блог Публічної бібліотеки ім. Є. Чикаленка Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Архів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright ЦБС © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz