Майстри Подільщини
Ольга Віталіївна БОРИСЕНКО - жителька села Любомирка, народилася в місті Подільськ (Котовськ) 28 серпня 1972 року. Разом з батьками проживала в місті Кишиневі. після закінчення школи вступила до політехнічного інституту. Якось, гуляючи вулицями Кишинева, погляд Олі зупинився на книжці "Уроки бісероплетіння", яку їй дуже захотілося придбати. І ця покупка стала поворотною в житті дівчини, допомогла розкритися дивовижному таланту, розвинутись творчій душі майстрині.
І відтоді майже кожний день творить майстриня своїми ніжними та вправними руками справжні дива - квітучі дерева, яскраві букети квітів, дивовижні вази та плетені кошики для квітів. З під її рук виходять і чудові вишиті картини, дивлячись на які, неначе потрапляєш в казковий світ. Своїм захопленням Ольга Віталіївна вміла зацікавити і маму, Валентину Миколаївну, і сина Владислава, які охоче допомагають Ользі в роботі.
Свої творчі вироби Ольга з любов'ю та душею дарує друзям, знайомим. І в цьому знаходить своє щастя, залюбки ділиться з людьми справжньою красою і добром.
Разом із мамою Ольга проживає в будинку бабусі Булавко Галини Степанівни, шановної в селі вчительки математики, нині покійної. Отримуючи в дарунок вироби Ольги, згадують добрим словом і бабусю.
Ольга Віталіївна БОРИСЕНКО - жителька села Любомирка, народилася в місті Подільськ (Котовськ) 28 серпня 1972 року. Разом з батьками проживала в місті Кишиневі. після закінчення школи вступила до політехнічного інституту. Якось, гуляючи вулицями Кишинева, погляд Олі зупинився на книжці "Уроки бісероплетіння", яку їй дуже захотілося придбати. І ця покупка стала поворотною в житті дівчини, допомогла розкритися дивовижному таланту, розвинутись творчій душі майстрині.І відтоді майже кожний день творить майстриня своїми ніжними та вправними руками справжні дива - квітучі дерева, яскраві букети квітів, дивовижні вази та плетені кошики для квітів. З під її рук виходять і чудові вишиті картини, дивлячись на які, неначе потрапляєш в казковий світ. Своїм захопленням Ольга Віталіївна вміла зацікавити і маму, Валентину Миколаївну, і сина Владислава, які охоче допомагають Ользі в роботі.
Свої творчі вироби Ольга з любов'ю та душею дарує друзям, знайомим. І в цьому знаходить своє щастя, залюбки ділиться з людьми справжньою красою і добром.
Разом із мамою Ольга проживає в будинку бабусі Булавко Галини Степанівни, шановної в селі вчительки математики, нині покійної. Отримуючи в дарунок вироби Ольги, згадують добрим словом і бабусю.
