Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Меню сайту
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту

Тамара Бакул

 

Тамара Яківна Бакул народилась в місті Подільськ (Котовськ) в робітничій родині. Батько дуже любив поезію Тараса Шевченка, багато віршів читав напам'ять. Його любов до поезії передалася донці. Тамара Яківна закінчила біологічний факультет Одеського державного університету. Працювала завідувачкою лабораторією Котовської залізничної лікарні. Сьогодні знаходиться на заслуженому відпочинку.

Вірші почала писати з молодих років. Друкувалась в газеті "Слово и дело", в колективних збірках місцевих поетів "Степове проміння" (2002) та "Сяйво променя" (2007). Була лауреатом четвертого  міського поетичного фестивалю "Котовская весна". Є постійним учасником поетичних зустрічей в літературному салоні "Бестселер" при центральній районній бібліотеці.

 

Бібліографія:

 

1. Весна в Котовске: поэзия / упоряд. В. І. Барсукова. - Котовськ: ТОВ "Котовська друкарня", 2004. - С. 23

2. Степове проміння: поезія котовчан / ред. А. Д. Ковальський, В. І. Барсукова. - Котовськ: ТОВ "Котовська міська друкарня", 2002. – С. 6

3. Сяйво променя: збірка поезій - творів Котовського літоб’єднання «Промінь» / ред.. А. Д. Ковальський. – Котовськ: ТОВ «Котовська міська друкарня», 2007. – С. 132

 

Поезія:

 

У каждого своя звезда

 

Звезд алмазные крупинки

Кто-то по небу рассыпал.

В этом мире мы - песчинки.

Каждому свой путь в нем выпал.

 

Одному все удается,

Просто и легко живется.

У другого - путь тернист.

Хоть умом и сердцем чист.

 

Тем - почет не по заслугам,

Тех, кто прав, загнали в угол.

Тот - борец за справедливость,

Тот - надеется на милость.

 

Этот - тих и незаметен,

 А другой - лучист и светел.

Тот идет прямой дорогой,

А другой - живет убого.

 

Этим сыпятся награды,

А другие - крохам рады.

Эти все себе гребут,

А другие - отдают.

 

Разные пути у всех.

Это видно, как на грех.

У каждого - своя звезда,

В жизни раз и - навсегда.

 

В этом мире мы - песчинки.

Каждому свой путь в нем выпал.

Кто-то по небу рассыпал

Звезд алмазные крупинки...

 

* * *

Мне так хочется иногда,

Чтобы выросли два крыла,

Чтоб несли и несли меня,

И сама не знаю, куда.

 

Мне так хочется иногда

Унестись в бесконечную даль,

Чтобы скрыть от людей и себя

Свою грусть и свою печаль.

 

Мне так хочется иногда

Улететь в небесную высь.

И чтоб кто-то грустил без меня,

Чтобы очень просил: вернись!

 

Мне так хочется иногда

Бросить все и умчаться вскачь,

Чтобы кто-то догнал меня

И как друг произнес: "Не плачь!"

 

Мне так хочется иногда

Бросить все, вникуда уйти,

Чтобы близкие люди мои

Мне сказали: за все прости!

 

Мне так хочется иногда

Убежать в голубую степь,

Посидеть вечерком у костра

И услышать далекую песнь.

 

Мне так хочется иногда

Погулять вдвоем у реки,

Чтобы душу свою открыть

И избавиться от тоски.

 

Мне так хочется иногда

Побродить с подругой в лесу,

Чтоб она обещала мне:

"Я тебе помогу, спасу!"

 

Я хочу, чтоб на всей Земле

Не смолкало пение птиц.

Чтобы вечной была весна,

Чтобы не было счастью границ.

 

Вхід
Посилання
Блог Публічної бібліотеки ім. Є. Чикаленка Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Архів
Статистика

Онлайн всього: 21
Гостей: 21
Користувачів: 0
Copyright ЦБС © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz