Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Меню сайту
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту

Їх об'єднала не тільки родина...

Бібліотечні династії 

 

Наш район багатий сімейними династіями: освітяни і лікарі, будівельники і залізничники, банкіри та фермери… Але не можна забувати і  ще про  одну професію, яка спонукає до родинності, професію бібліотекаря. Бібліотекарі -  люди, життя і доля яких належать слову, книзі, культурі - бібліотечні працівники - «книжники», як назвав їх Д.С. Ліхачов.

Котовська районна бібліотечна система по-доброму дивує розмаїттям родинних зв’язків: дочки – матері, мати - син, сестри, тітка – сестра – племінниця, невістка - свекруха. Що  спонукало чи заставило цих людей прийти у професію? Знайшли вони себе на цій ниві чи загубили ?..

Професія стає джерелом наслідування, якщо людина любить свою професію, з радістю і усмішкою повертається з роботи, користується повагою серед людей – тоді вона несе додому заряд щастя, успішності, зацікавлюючи  дитину, захоплюючи  своєю справою, і дитячі мрії про героїчні професії відходять на задній план, уступаючи простим, буденним, але не менш захоплюючим професіям батьків. Так було і зі мною…

 

«Дочки – матері»

 

З дитинства мріяла стати міліціонером, захищати від насильства і образ людей, дарувати спокій, розслідувати плутані справи… Батько був залізничником. Графік роботи колишніх залізничників був настільки напруженим, що ми його майже не бачили. І вдень, і вночі він покидав домівку, а вихідний припадав раз на місяць. З мамою було по-іншому…

Вона завжди щось писала: складала сценарії, оформляла «Бойові листки», вчила та декламувала вірші, інколи о п’ятій годині ранку її забирала машина голови сільської ради на виступ по місцевому радіо. З роботи поверталася зморена, але щаслива. Розповідала про зустрічі з цікавими людьми, про виступи на колгоспних полях перед працівниками  ланок, про уроки мужності з дітьми і ветеранами.  Завжди обкладена книжками, завжди в клеї або в гуаші, а була всього лиш сільським бібліотекарем. Сорок два роки проробила мама – Матковська (Борщенко) Валентина Петрівна в Малофонтанській сільській бібліотеці, яка на протязі тривалого часу носила звання «бібліотеки відмінної роботи» та була школою передового досвіду для працівників районної бібліотечної системи. Працювала вона і в центральній районній бібліотеці, потім -  перебувала на заслуженому відпочинку і до останніх днів не переставала цікавитися бібліотечним життям, ділитися своїми спогадами та багатим досвідом. Сьогодні її вже немає з нами, але добра пам'ять про неї живе.

Все це заставило мене подивитись на професію бібліотекаря як на професію творчу. І коли прийшлось вибирати - ким бути? – перемогли не мрії, а дитячі враження. Я впевнена, що так само прийшли до своєї професії і інші дочки бібліотекарів, які працюють сьогодні в нашій системі. А їх чимало.

Так, на зміну матері Дерев’янко Марії Карпівни, сільського бібліотекаря села Чубівка, яка пропрацювала в бібліотеці з 1969 по 1982 рік, прийшла донька Яницька Нелі Іванівна. Все, що берегли і плекали материнські руки в бібліотеці, де кожна книжечка мала своє місце, де з любов’ю і душею були створені дитячі куточки, розгорнуті книжкові виставки, розставлені стелажі та шафи, перейшло в надійні, рідні руки. Хоча Нелі Іванівна закінчила сільгоспінститут, але по-справжньому знайшла себе саме в професії бібліотекаря.  Вже двадцять п’ять років (вдвічі більше за маму) працює вона в нашій системі і являється  гостинною господаркою чубівської бібліотеки, де часто по закінченні шкільних уроків лунають дзвінкі дитячі голоси та сміх.



Всього десять років пропрацювала в бібліотеці села Дібровка Нестеренко Тетяна Миколаївна, а й цього вистачило, щоб донька «захворіла» любовю до бібліотеки. Чернявська Оксана Віталіївна – одна з самих молодих працівників в нашій системі. Чотири роки вона в ЦБС,  наполегливо оволодіває професійними знаннями, підвищує свій рівень і  на обласних бібліотечних курсах, і на бібліотечних семінарах ЦБС, цікавиться досвідом провідних бібліотекарів Все це змушує думати, що вибір, зроблений нею, остаточний.





Ще одна бібліотечна династія від матері до дочки, про яку я сьогодні не можу не згадати, - Ситро Марія Яківна та її дочка Брижата Лариса Анатоліївна. Марія Яківна працювала в центральній районній бібліотеці з 1951 року, а при організації Котовської ЦБС до виходу на пенсію очолювала відділ єдиного фонду. Сюди ж після закінчення бібліотечного технікуму прийшла працювати в читальній зал її дочка Лариса Анатоліївна і тривалий час ці рідні люди працювали в одній бібліотеці, безпосередньо допомагаючи один одному.

Марії Яківни, на жаль, вже немає серед нас. А Лариса Анатоліївна 24 роки відпрацювавши в районній бібліотечній системі, перейшла в загальноосвітню школу  № 6, де працює бібліотекарем і досі.



Працювала в нашій системі і династія бібліотекарів Караман (Онищенко): мати Валентина Іллівна довгий час очолювала одну з найкращих бібліотек району в селі Чапаївка, а її донька, отримавши вищу бібліотечну освіту, деякий час працювала в районній бібліотеці.

 





Шляхом матері – Говорової Раїси Михайлівни – в минулому завідуючої відділом обслуговування читачів ЦРБ – пішла її донька Ірина, закінчивши бібліотечний факультет Харківського інституту культури.

 



Не випадковим став вибір професії і заступника директора ЦБС Бензар Людмили Іванівни; її мати також була професійним бібліотекарем.




Але зовсім неординарним в нашій системі є династія «мати – син». Навіть сильна стать не встояла перед привабливістю бібліотечної професії. Будучи сильним чоловіком, професійним військовим в минулому, Дорошенко Юрій Анатолійович знав все про бібліотечну справу  з перших вуст матері Марії Михайлівни, яка понад сорок років пропрацювала в бібліотеці села Климентове, з дитинства прививаючи синові любов до книги.  І сьогодні читачів села Климентове гостинно зустрічає чоловік-бібліотекар.

 

 

«Не тільки сестри, а й колеги за професією»

 

Династія сестер Борщан з села Нестоїта заслуговує особливої уваги, - не тільки мати і дочка, а і рідні сестри працюють в нашій бібліотечній системі.

Вже 32 роки працює в районній бібліотеці Фарфурак Віра Данилівна. Після закінчення культурно-освітнього училища прийшла на роботу в районну дитячу бібліотеку. Її бажання перетворити відділ для самих маленьких читачів бібліотеки в справжній казковий світ не залишало байдужими нікого. Вона – одна з не багатьох, хто має гарний художній смак, тому її книжкові полички та виставки завжди виділялися своєю неповторністю. Любов до праці допомагала їй в професійному рості: від рядового бібліотекаря до завідуючої методико-бібліографічним відділом ЦБС. Крім того, вже на протязі багатьох років Віра Данилівна є ще і головою профспілки бібліотечних працівників району.

Не дивно, що така енергійна, захоплена працею людина, стала прикладом для своєї молодшої сестри Гребонос Тамари Данилівни, яка одразу за сестрою в 1977 році прийняла нестоїтську дитячу бібліотеку, де і працює на сьогоднішній час. Бібліотека знаходиться в нестоїтському Будинку культури, де Тамара Данилівна є незмінним і активним учасником художньої самодіяльності.  Змалку вона водила за собою на різноманітні масові заходи  доньку Ірину. І хоча по закінченні школи Ірина оволоділа професією фельдшера, реалізувати себе в ній не змогла. Щасливі обличчя тітки і матері, постійні обговорення за родинним столом бібліотечних буднів зробили своє діло. Як тільки зявилося місце в бібліотеці села Нова Кульна, вона захотіла себе спробувати в бібліотечній справі і залишилась…  Вже майже шість років Ірина Михайлівна Літвін працює бібліотекарем.

Якщо прикладом для Гребонос Тамари Данилівни була старша сестра, то з династією сестер Халупняк було навпаки. Саме менша сестра Балабан Надія Іванівна, за фахом режисер клубних заходів, вмовила старшу сестру Христич Валентину Іванівну, знаючи її любов до книги, поступити в бібліотечний технікум. В 1984 році Валентина Іванівна, на той час вже мати трьох маленьких діток, поступає до Одеського культурно-освітнього училища на факультет бібліотечної справи і вже в 1985 році приймає дитячу бібліотеку села Станіславки. Одночасно навчаючись і працюючи, Валентина Іванівна перетворює свою бібліотеку в невеличкий оазис дитячого дозвілля, до якого залюбки біжать школярики місцевої школи.

З того часу пройшло двадцять три роки. І в 2008 році уже старша сестра переконала Балабан Валентину Іванівну перейти з клубного закладу до бібліотеки. З 1 березня 2008 року Надія Іванівна – провідний бібліотекар краєзнавчого відділу Котовської центральної районної бібліотеки. За зовсім невеликий термін своєї роботи Надія Іванівна за допомогою колег створила при бібліотеці краєзнавчий міні-музей, який залюбки відвідують жителі та гості міста, учні сільських шкіл, а двадцятивосьмирічний досвід клубної роботи дозволяє Надії Іванівні організовувати та проводити різноманітні масові заходи на високому професійному рівні.

Є в нашій системі ще одна цікава династія бібліотекарів з села Липецького. Це сестри Лунгул.  Їх об’єднує не тільки одна родина, одна справа, прізвище, а й, навіть, ініціали у них однакові – Л. І.  Менша сестра – Лунгул Любов Іванівна – працює бібліотекарем сільської філії в селі Липецькому 2 частина, куди прийшла одразу по закінченні школи чотирнадцять років тому. А старша сестра - Лунгул Людмила Іванівна - прийшла в нашу систему в 2001 році, коли звільнилося місце в бібліотеці 3 частини села, і на протязі вже сімох років обслуговує книгою учнів місцевої школи в невеличкій бібліотеці на краю села. Ми звикли бачити їх завжди разом: і на семінарах, і на нарадах, і на масових заходах села. Порядні, сумлінні господарки бібліотек, та ще й справжні майстрині. Любов Іванівна займається рукоділлям з дітьми в створеному при бібліотеці кружку «Домовинок», а Людмила Іванівна - гарна швачка.

 

Коли «невістка не чужа кістка»…

 

Котовська районна бібліотечна система по-доброму дивує розмаїттям родинних зв’язків: «дочки – матері», «мати – син», «сестри», «тітка – сестра – племінниця», «невістка –свекруха». На сторінках «Котовських вістей» ми вже розповідали про всі, крім останніх – «невістка – свекруха». А  династії теж заслуговують на увагу.

Вже понад тридцять років – майже стільки, скільки років нашій системі – працює в центральній районній бібліотеці Лук’янчук Людмила Євгенівна. Прийшла вона в бібліотеку одразу після закінчення культосвітнього закладу. Її професійні здібності та жіноча м’якість  і душевна щирість не залишилась не поміченими пильним оком завідуючою методико-бібліографічним відділом ЦРБ, людиною з великим досвідом роботи Хмельницькою Азою Вікторівною, яка зробила все можливе, щоб її молода колега перетворилась в рідну невістку.  І згодом у вимогливого методиста, але турботливої матері, в обличчі Людмили Євгенівни зявилась ще одна дочка. Поповнився бібліотечний клан сімї. На той час в нашій системі вже працювала рідна донька Ази Вікторівни Чебан Тетяна Вікторівна, яка очолювала міську бібліотеку №3. 



Але це не одиночний випадок в нашій системі. Якубовська Галина Митрофанівна, завідуюча сільською бібліотекою села Гонората , яка віддала роботі сорок п’ять років, очолювала хор-ланку на селі, куди люди йшли, щоб розкрити свою душу і поспівати вечорами, настільки любила свою справу, затишок в бібліотеці та чистоту, що коли прийшов час розлучитися з роботою, нікому чужому не хотіла довірити свій заклад і умовила невістку-медика Якубовську Світлану Кирилівну перейти на роботу в бібліотеку. І вже понад шість років Світлана Кирилівна сумлінно підтримує ту атмосферу в бібліотеці, яку створила в свій час її свекруха. Так само красиво і затишно було в бібліотеці на протязі цих років, а сьогодні Гоноратська бібліотека - одна з найсучасніших в нашому районі. В цьому місяці відбулося її новосілля, на якому почесною гостею була Якубовська Галина Митрофанівна. З надзвичайно хвилюючими словами звернулася вона до невістки і внесла до нової бібліотечної оселі образ-оберіг з хлібом-сіллю на вишитому рушникові, побажала добробуту і процвітання бібліотеці та 45-річного професійного стажу своїй невістці.

Так що не завжди «невістка – чужа кістка». В нашій бібліотечній системі свекрухи і невістки – рідні люди і за родиною, і за покликанням. Ми дуже раді, що в Котовській районній бібліотечній системі працюють творчі люди, які складають славу своєї професії і здатні своїм відношенням до роботи приваблювати молодь, об’єднувати родини. А своє справжнє покликання знайти ніколи не пізно.


Директор ЦБС Котовського району Дюгаєва Світлана Миколаївна

Вхід
Посилання
Блог Публічної бібліотеки ім. Є. Чикаленка Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Архів
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Copyright ЦБС © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz