Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Меню сайту
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту

Історія села Домниця

 

Село Домниця належало до Нестоїтської волості Балтського повіту Подільської губернії. Межі Подільської губернії та її поділ на повіти усталилися у 1804. Від цього часу і до початку 20 ст. вона складалася з 12 повітів: Балтського, Брацлавського, Вінницького, Гайсинського, Кам'янецького, Летичівського, Літинського, Могилівського, Ольгопільського, Проскурівського, Ушицького, Ямпільського. Центром губернії був Кам'янець-Подільськ (нині м. Кам'янець-Подільський), на початку Першої світової війни фактичним центром стала Вінниця. Подільська губернія межувала на заході з австрійською провінцією Галичина, з інших сторін – з російськими губерніями: Волинською, Київською, Херсонською і Бессарабською.

Нестоїтська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця у Балтському повіті Подільської губернії Російської імперії (до 1917 року) та Балтському повіті Одеської губернії УСРР. Волосний центр — село Нестоїта. Станом на 1885 рік волость займала площу у 50117 десятин землі, складалася з 10 поселень, 10 сільських громад: Борщі, Гавиноси, Глибочок, Гонората, Дігори, Домниця, Коси (Коси Другі, правобережжя р. Ягорлик), Косянська Слобідка, Ксьондзівка (Дібровка),Кульна, Любомирка. Ліквідована у ході адміністративно-територіальної реформи 1922–1923 років).

Точна дата заснування села Домниця невідома, але за книгою "Археологическая карта Подольской губернии", в якій зафіксовано, підсумовано, систематизовано й подано короткий опис всіх пам'яток матеріальної і духовної культури доби первісного суспільства і раннього середньовіччя (стародавні стійбища, поселення, городища, вали, кургани, могильники, капища, скарби, предмети тощо), які буди виявлені під час археологічних розвідок, досліджень та випадкових знахідок у ХІХ столітті зазначено що у «восточной стороне села Домница , у горы находятъ серебр. римскія монеты; попадаются оне наичаще после сильнаго дождя, размывающаго гору. Въ этой месности найдены 10 сербр. римскихъ монетъ I - III ст. по Р. X. На вост. стороне села есть два кургана одинъ большой, другой меньшій. Въ поле есть несколько небольшихъ кургановъ; одинъ изъ нихъ былъ раскопанъ крестьянами съ целью найти кладъ, и въ кургане нашли человеч. кости, обложенныя камнями; кости были засыпаны, а камень употребленъ на устройство колодца.

За збереженим переказом засновницею села в другій половині 17-го століття була молдованка Домнікія, яка займалася скотарством. На скотарство, як головне заняття перших поселенців Домниці, вказують і призвища корінних жителів села (Чабан, Вакар, тощо). Також до села прибилися декілька сімей старовірів, які в той час піддавалися гонінню.

В 1780 році в селі був побудований храм на кошти князя Любомирського, згодом - в1859 році – храм в ім’я Св. Дмитра, в 1887 році почала працювати церковно-приходська школа, а в 1890 – новий іконостас. В 1896 році для школи було збудоване окреме приміщення.

Головним заняттям жителів було землеробство, жіноча половина займалася тканням килимів.

Вхід
Посилання
Блог Публічної бібліотеки ім. Є. Чикаленка Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Архів
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
bibliotekar
Copyright ЦБС © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz