Меню сайту
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту

Олександр  Лапердін

 

Олександр Дмитрійович Лапердін народився у 1928 році в селі Голишово Первомайського району Алтайського краю. Після закінчення семирічної школи працював у колгоспі лісорубом, трактористом. В 1947 році вступив до Іркутського воєнного авіаційного училища та отримав спеціальність механіка літака, а в 1950 році був направлений до Пермського військово-морського авіаційного училища, закінчивши яке отримав військове звання лейтенанта. Продовжував військову службу на Тихоокеанському флоті в морській авіації. На Україні з 1958 року.

До Подільська (Котовська) переведений в 1962 році. Працював у військовій частині майстром виробничого навчання, готував водіїв автомобілів "Ураган", був викладачем офіцерських курсів навчального центру ракетних військ. З 1994 року вийшов на пенсію.

Вірші почав писати з 25 років. Друкувався в газетах "Красная Звезда", "Защитник Родины", в обласній та місцевій пресі, виступав з власною поезією на концертах.

 

 

 

Бібліографія:

1. Лапердин Александр. Улыбка: стихи / А. Лапердин. - Барнаул: ГИПП "Алтай", 2005. - 176 с.

2. Степові мрії: поезія котовчан / ред. А. Д. Ковальський. - Котовськ: Котовська міська друкарня, 2000. – С. 65

3. Степове проміння: поезія котовчан / ред. А. Д. Ковальський, В. І. Барсукова. - Котовськ: ТОВ "Котовська міська друкарня", 2002. – С. 27

4. Сяйво променя: збірка поезій - творів Котовського літоб’єднання «Промінь» / ред.. А. Д. Ковальський. – Котовськ: ТОВ «Котовська міська друкарня», 2007. – С. 70

 

Поезія:

 

Отчий дом

Нет на свете места лучше дома,

Пусть на крыше старая солома.

Я признаюсь, тянет нас домой,

Где я был счастливый, молодой.

Сколько я на свете буду жить,

Дом наш старый не смогу забыть.

Старый дом хранил нас и растил,

Разумом и силой наделил.

Тянет нас порой в места родные,

Уходили - были молодые.

А теперь покрыта седина,

Манит нас родная сторона.

Можно все сказать наперечет,

Чем же старый дом меня влечет.

Вам секрет я расскажу, друзья,

Там осталась молодость моя.

 

Память

По всей стране в гранитных обелисках

Они теперь, как на посту, стоят.

За ту страну, что сердцу была близка,

Погибшие солдаты не простят.

 

Молодые, здоровые парни,

Что остались в окопах войны,

Это память великой державы,

Это память великой страны.

 

Я хочу, чтобы помнили вечно,

Кто Европу пешком прошагал.

Кто вставал прямо смерти навстечу

И в строю до победы шагал.

 

Тем, кто воинов память позорят

И за ложную правду стоят.

Только павшие им не позволят,

Никому, ничего не простят.

 

По всей земле в гранитных обелисках,

Как часовые, на посту стоят.

За ту страну, что сердцу была близка,

Погибшие солдаты не простят.

 

Вхід
Архів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright ЦБС © 2023
Безкоштовний хостинг uCoz