Ягорлик і Тростянець: Врятуємо наші річки разом!

Чи знаєте ви що:

Річка Ягорлик є лівою притокою Дністра і має довжину 73 км;

58 км Ягорлика пролягають по території Подільського району Одещини;

Ягорлик - транскордонна річка: вона перетинає кордон України і далі тече по території Молдови;

Найбільшою притокою Ягорлика є річка Тростянець;

Загальна площа басейну Ягорлика -1590 кв. км;

 Ягорлик і Тростянець належать до малих річок.

 

 

 

Трохи історії:

З 1540-х років до вересня 1772 р. Ягорлик розмежовував землі Речі Посполитої та Османської імперії, а з вересня 1772р. До січня 1793р.-Речі Посполитої, Османської та Російської імперій.

Вперше описав Ягорлицький мис у 1781р. Французький художник і військовий інженер Жан-Анрі Мюнц, позначивши у підписах до малюнків впадіння Ягорлика до Дністра і його долини на північ від Окон: «видно тут більше курганів ніж мешканців».

Археологи оцінюють вік ягорлицьких курганів від мідно-кам'яної доби до пізнього середньовіччя.

Колись Ягорлик був повноводною річкою, багатою на рибу і раків. А в його долині було багато гарних сінокосів, що відзначив в описі краю, виданому в 1974 році російський військовий, природознавець, історик та етнограф А. К. Мейер.

Сьогодні на жаль, картина зовсім інша:

Водність Ягорлику зменшилась;

Посилились заморні явища, які супроводжуються викидами сірководню та смородом;

На багатьох ділянках річище та заплава Ягорлика перетворилися на очеретяні зарослі, які займають майже 90% їх площі;

Зменшилась кількість риби і раків.

 

 

 

 

 

Чому так відбувається?

Через людську діяльність: протягом 70 останніх років втручання людини у природні процеси помітно посилилось. Серед чинників людського втручання, що найбільше негативно впливають на стан річок Ягорлик і Тростянець є надмірне розорювання земель у їх заплавах і створення перешкод, які заважають вільному плину річок, фрагментують їх, порушуючи шляхи міграції риби та змінюють природні оселища, які століттями були домівкою місцевих видів риби і раків, слугували місцями гніздування птахів.

Як це впливає на річки? Їхня водність зменшується через скорочення кількості опадів, а також через підвищене випаровування, яке значно підсилюється через заростання очеретом.

 Чому потрібно прибрати перешкоди що заважають вільному плину річок?

Екосистема річки разом з її заплавою є єдиним організмом, здоров'я якого залежить від здоров'я і повноцінного функціонування кожної з його частин. Окремі заходи, як, наприклад, розчистка та поглиблення русла річки на окремих ділянках, можуть частково покращити її еколгічний стан, але нездатні наблизити річкову екосистему до її природного стану в цілому, а отже вона залишатиметься хворою і вразливою до зміни клімату  та інших загроз. Штучні перешкоди(греблі, пересипи та інші види бар'єрів) утримують певний рівень води на одних ділянках та у штучних водоймах і значно зменшують на його інших ділянках. Світлини демонструють одну з типових проблем. Пов'язаних з наявністю штучних бар'єрів: зменшення і уповільнення водотоку і, як наслідок, заростання річища очеретом. Рішенням може стати демонтаж бетонної греблі та встановлення містку. Що не перешкоджатиме течії, як ті щ обули встановлені на відновленій ділянці Ягорлика.

 

Аварійні греблі штучних водойм створюють загрози життю та майну людей, об'єктам  господарств та інфраструктурі в разі їх прориву та спричиненої ним повені.

Зарегульованість веде до заболочення на окремих ділянках річок та зменшує її спроможність надавати екосистемні послуги.

Екосистемні послуги це здатність екосистем забезпечувати людей природними ресурсами, здоровим середовищем існування, екологічно та економічно значущими продуктами(їжа, вода. Сировина) та задовольняти їхні естетичні потреби у спілкуванні з природою.

 

 

 

 

 

Чи можемо ми відновити екологічний стан наших річок?

Певною мірою так. Першим практичним кроком стали роботи екологічного відновлення 8.5 км. Ягорлика у 2020-2021рр. В рамках пілотного проекту «Екологічне відновлення ділянки річки Ягорлик від села Довжанки до села Розівка» а саме встановлені пішохідні містки, які не перешкоджають вільній течії річки Ягорлик.

     

 

За матеріалами інформаційно-просвітницького лифлета про р.Ягорлик та її притоку р. Тростянець, розміщеного на сторінці Фейсбук Ягорлик, що тече вільно / / Free-flowing Yagorlyk River.