Богдан Гроза

 

Богдан Гроза народився 16 лютого 1997 року в селі Малий Фонтан, Подільського (Котовського) району, що на Одещині. Тут і закінчив одинадцять класів місцевої школи. З дитинства цікавився літературою. Мати з малечку привчала до неї, читаючи книжки.

У шкільні роки був лауреатом обласного конкурсу «Чисті роси» у номінації читців. Брав участь у різноманітних мовних та літературних олімпіадах та конкурсах, займав призові місця. Закінчив Одеський національний університет імени І. І. Мечнікова (педагогічний факультет).

Пише вірші приблизно з тринадцяти років. Згодом знайшов себе і в прозовому жанрі, та допоки немає жодного видання коротких оповідань та історій. Найкраще, на думку автора йому вдається філософська лірика.

У червні 2016 року видав свою дебютну збірку поезій, що отримала назву «Крізь евтаназію душ».

 

Бібліографія:

1. Гроза Богдан. Крізь евтаназію душ 

 

Поезія:

Муза

Я не спав цілу ніч,
Я діждався тебе -
Ти прийшла.
Була ніч протиріч -
Мов мороз віч-на-віч
І пізня весна.
Я прожив цілу ніч,
Під покровом сторіч,
Молода
Лиш під освітлом свіч
Серед тисяч облич
Ти впізнала моє -
Музо, ти є!

 

***

Скільки ж бідна пережила, сестро Україно!
Діти твої вже чужії, вже не воєдино!
Не Дніпро могутній винний, що по різні боки,
Пережила, моя любко, ти найважчі роки.
І репресії й убивства, розстріли, грабунок.
Та знайшла, кохана сестро, нині порятунок.
Та дало зерно розрухи- плоди несолодкі,
Діти твої, мої браття вже по різні боки.
Не зійдуться, як з'єднати круті беріженьки,
Твої діти відреклися від своєї неньки.
Та не всі ще відреклися, є ще діти вірні,
Що життя своє положать за свою країну

Але більшість - москлофіли, українофоби.
І позбутись тебе, сестро, хочуть як хворобу.
Прокидайся же, Вкраїно! прокидайсь хутчіше!
Бо не стерпиш тяжкі муки, ти не зможеш більше.
Об'єднай синів і дочок, хай зіллються в танці,
Бо усі Вкраїні діти - всі її обранці!