Річка Тилігул
"Питання про відродження річки Тилігул на Ананьївщині я піднімав вже неодноразово. І це, як я вважаю, дуже важливе питання для нас, ананьївців, і в плані екології, і нашої історичної спадщини, і, врешті-решт, для відпочинку людей річку саме те, що треба.
Відповідно до Вікіпедії Тилігу́л – це річкаУкраїни, яка протікає в межах Подільського, Ананьївського, Любашівського, Миколаївського та Березівського районів Одеської області та впадає до Тилігульського лиману (басейн Чорного моря).
Довжина Тилігулу 168 км (за іншими даними — 173 км), площа басейну 3550 км². Бере початок річка на півдні Подільської височини та в її межах тече вузькою (1,0—1,5 км) долиною; нижче (у межах Причорноморської низовини) долина розширюється до 3 км (ширина річища до 10—20 м). Долина переважно асиметрична, її схили розчленовані ярами і балками. Заплава місцями заболочена, завширшки 300–600 м. Похил річки 0,9 м/км. Основне живлення — снігове. Влітку на окремих ділянках пересихає. Використовується для зрошення.
Про міць та потужність цієї річки в давнині говорилося багато. Тут навіть з Чорного моря припливали турецькі фелюги, а одна з них, відповідно до легенди, навіть затонула з золотом в Тилігулі біля Ананьєва. У щоденнику російського полководця Румянцева щодо Тилігулу зустрічаються такі рядочки: «С трудом форсировали буйную речку Тилигул»…
Нині ж річка пішла під землю, але продовжує пробиватися із карстових западин й нести свої лікувальні води до Тилігульського лиману.
У 60-70 роках минулого століття ця річка була широка та глибока, в ній водилося багто живності, а коли вона навесні розливалася, то по долині жителі ловили рибу руками і було її тоді дуже багато.
Але потім тодішня влада захотіла поглибити річку та почистити джерельця , поглибити водойму, видалити сміття у береговій зоні, видалити водорості, очерет. Як наслідок цього бездумного втручання – вода пішла під землю а Тилігул обмілів, перетворився у невеликий брудний струмочок.
Сьогодні Тилігул важко назвати річкою, бо води в ньому майже немає. По її берегам місцеві мешканці викидають багато сміття, десятки років не працювали очисні споруди. Як наслідок всього цього – маємо те, що маємо.
Але поновити Тилігул, на мій погляд, можливо. Можливо, при активному втручанні місцевої влади. Справа в тому, що в Тилігул в районі міста Ананьєва впадає вода з багаточисельних джерел, які розтащовані на значній відстані від річки. Ці джерела дуже захаращені і коли по засміченим рівчакам вода попадає в річку, то більшість її губиться по дорозі. Як наслідок, в річку попадає дуже мало води. Якщо ж рівчаки від джерел почистити, то рівень води в річці значно підвищиться. А якщо її додатково хоча б частково почистити від сміття та залежалого очерету, то можна буде говорити про те, що наша річка відроджується".
Володимир Сєдов
https://www.facebook.com/groups/268734650830543/posts/1366791324358198/
