Історія села Качурівка
В середині 18 століття почалося залюднення Північно-Західного Причорномор’я,перетвореного турецько-татарськими загарбниками в напівпустелю. З України та Росії сюди,на вільні землі,стали прибувати гнані нестерпним гнітом селяни-втікачі.Саме вони винесли на своїх плечах весь тягар первісного освоєння необжитих степових просторів. І коли простий люд потерпав від нападу ворогів,то вони змушені були ховатися в землянках(норах).Звідси і пішла перша назва села- Понори. Пізніше,коли царський уряд щедро роздавав титулованій знаті землі для заселення,територія сучасного села Качурівка була подарована пану Качуровському.Тоді і перейменували село. В пана була велика сім’я,яка налічувала 22 дітей. Всі його діти були одружені на місцевих мешканцях,тому майже в кожній хаті була його рідня. Звідси і пішла назва села- Качурі а пізніше- Качурівка. З початку заснування села воно відносилось до Валігоцуловського (тепер с.Долинське, Ананьївського р-ну) району.Пізніше перейшло до Котовського району.
Село Качурівка об’єднувало чотири частини: Новоселівка, Вольське, Макітра та Качурівка. Кожна частина села мала свої кладовища (вони діють і нині). Селяни батракували у пана важко. Вони працювали від зорі до зорі за малу плату. Переважна більшість з них жили в критих соломою хатах.
Громадою села побудували православну церкву. Її було освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці .
