Валентина Іванівна Барсукова

 

Валентина Іванівна, за освітою - філолог, член літоб'єднання "Промінь". Народилась на Далекому Сході, в родині військовослужбовця. В Україні мешкає з 1954 року. Випускниця педагогічного інституту (факультет англійської мови). Працювала викладачем англійської мови в Подільському (Котовському) медичному училищі, директором громадського історико-художнього музею, методистом по краєзнавству.

Вірші Валентини Іванівни друкувались в обласній і місцевій пресі, в декількох збірках ("Весна в Котовске", "Сяйво Променя", "Ярмарок сміху"). Учасник конкурсу "Смарагдова ліра" (м. Київ), була співорганізатором поетичних фестивалів районного і міського рівнів ("Котовська весна", "Промінь-2005" тощо)

 

 

Бібліографія:

1. Весна в Котовске: поэзия / упоряд. В. І. Барсукова. - Котовськ: ТОВ "Котовська друкарня", 2004. - С. 22

2. Променисті рядки: збірка віршів членів літературношо об'єднання "Промінь" / ред. В. Ф. Прохода. - Котовськ: ТОВ "Котовська друкарня", 2016. – С. 9

3. Сяйво променя: збірка поезій - творів Котовського літоб’єднання «Промінь» / ред.. А. Д. Ковальський. – Котовськ: ТОВ «Котовська міська друкарня», 2007. – С. 10

4. У вишневому полоні: Збірка поезій / Укл. Н.Балабан. – Одеса: ВМВ, 2019. – С. 38

4. Ярмарок сміху: твори учасників гумористичного конкурсу самодіяльних літераторів / упор., ред. І. Голяєва. - Одеса: Астропринт, 2010. - С. 34

 

Поезія:

Маки

Там, где вчера зеленела трава,

Вдруг алые маки раскрылись с утра.

Под покрывалом тончайшей работы

С алыми маками спрятано что-то?

Чьи-то сердца, может, стали цветами,

Иль алое море играет волнами?

Пламенем ярким луг жарко алеет,

Видно, зарею умылся и рдеет.

А вдруг это память про наших отцов,

И на поле ратном горит кровь бойцов.

 

Лунная мелодия

Маме 14 мая

Лунник серебристый

Весь прозрачно-чистый

Принесу туда, где мама вечно спит.

Ветер заколышет,

И мама услышит -

Лунная мелодия для нее звучит.

Луна серебристо,

Горько и лучисто

Выглянет на небе, жалобно вздохнет.

Под весенний ветер

Лунник в лунный вечер

Лунную мелодию маме пропоет.

 

На Родине

На моей Родине далекой,

Там, где солнышко встает,

Лотос дивный, ясноокий,

В глади озера цветет.

А на сопке синей-синей

Просыпается пион -

Лепестки, как снежный иней,

Ветерок, как тихий стон.

А красавица ночная

Зацветает в поздний час,

Словно звездочка земная

Из малиновых прикрас.

В том краю, где дивный лотос,

Словно в зеркале растет,

Та земля, как мать, свой голос

В мое сердце донесет.