Історія села Мурована
Село Мурована розташоване в Подільському районі Одеської області і відноситься до Куяльницької сільської об'єднаної територіальної громади. В селі мешкає близько 450 чоловік, переважно українців. Більшість працездатного населення займається сільським господарством, як одноосібно, так і в місцевому господарстві.
Територія поблизу Мурованої почала заселятися вже з XIX століття. Тут з'являються перші поселенці (переважно з сучасної Вінничини, з метою заселення нових земель).
До 1917 року територія, на якій було розташовано село Мурована, належала місцевому панові і представляла собою поля та фруктові сади. На перехресті доріг Рибниця та Слобідка під час Столипінської реформи в 1912 році пан побудував собі мурований будинок з червоної цегли. Це був перший будинок на цій території з цегли і називався "Мурована корчма". І всі, хто їхав в цю сторону, говорили, що їдуть до Мурованої. Так і стали село називати - Мурована.
Після революції цю територію почали заселяти люди з Вінничини, Балтського та Кодимського районів (Демівка, Берізки, Саражинка, Шарапанівка, Мирони, Івашково). Люди почали будувати по долинах плетені й горожені хати, вкидали їх глиною і вкривали соломою.
Перші поселення виникли в 1917 році і мали назви Ліски, Лаціон, Ніцова та Горішник.
Перші родини, які поселилися на Лісках - Гребіцький Іван, Крижанівський Сидір, Швець Ірина, Либідь Архип, Глущук Кирило, Мараховський.
Перші сім'ї, які поселилися в Лаціон - Пташенчук Євстафій, Білоконь Іван, Грицюк Яків.
Перші сім'ї, які поселилися в Ніцова - Мензелевських, Задорожна Євгена, Гуцул Олексій, Каракіча, Качура, Русавський Онуфрій, Коваль Ірина, Русавський Володимир, Киливники, Грицюки, Чорноморець Василь, Кравченко Оникій, Шпильовий, Копельчук Філімон, Авксентієв Кузьма.
Перші сім'ї, які поселилися в Горішниках - Савінчук, Осадчук Марина, Квачук Іван, Стембельські, Мартиновичі.
Кожний господар мав своє господарство. Хто був багатший, той купував найкращу землю і мав більше гектарів землі. Люди тримали корів та коней. На Ніцові в будинку Дашковського Назара була волость (центр) цих поселень. Реєстрували народжених в селі Романівка. Кладовище, на якому ховали померлих, знаходилось в селі Карпешти.
В 1936-1939 роках в результаті колгоспного будівництва на базі поселення Феліксово (1 і 2 частини) з окремих приватних господарств було утворено єдине село Мурована.
В 1939 році людей примусово почали переселяти з явору на гору, де саме зараз знаходиться село Мурована. Руйнували та палили домівки. Людям давали купчі, і якщо не встигали до зими, то так і зимували в чорних, холодних, не білених хатах. Першими побудували хати в селі Корженко, Самарський, Школьник, Рафтеній. Поступово люди почали забудовуватися та копати криниці.
Мирне життя села в 1941 році було зруйноване нацистською німецько-румунською окупацією, яка назавжди лишилась у спогадах очевидців грабунками, важкою працею та знущанням над мирними жителями. Сотні мурованчан мужньо захищали свою країну на фронті і були удостоєні державними нагородами. Бенга П., Савінчук І.М., Погайдаш Д.П., Юрковський П.З., Копельчук П.Т., Костенко та інші 65 воїнів загинули, захищаючи рідний край у Другій Світовій війні.
Після звільнення села від нацистської окупації в 1944 році почався період відбудови народного господарства. Не маючи техніки, переважно жінки та діти в короткий термін відновили зруйноване.
Починаючи з 1950-х років, Мурована перетворюється на одну з найкрасивіших місцевостей району. Будинок культури, нова школа, магазин, ФАП, рівні асфальтовані дороги, господарські приміщення колгоспу радували очі як жителів, так і гостей села. Високі показники в місцевому колгоспі імені Горького не раз відзначалися на державному рівні.
Великий внесок в розбудову села внесли директор школи Гринюк І. В., голови колгоспу Нігруца В.А., Пташенчук Д. І., завідувач ФАПом Войтенко С.П. та ін.
До 1957 року в селі діяла початкова школа (з 1920 року). В 1957 році колгоспом була побудована нова школа, яка до 2018 року існувала як Мурованська ЗОШ 1-2 ступенів. В 1963 році були добудовані їдальня, спортзал, 2 майстерні, котельня, спортивний майданчик.
В 1952 році в селі була відкрита бібліотека з фондом 400 книг. В 1964 році був побудований новий Будинок культури, 2 кімнати якого зайняла нова бібліотека, в якій був розташований колгоспний радіовузол. На жаль, в 2005 році Будинок культури був зовсім зруйнований, і бібліотека перейшла до приміщення школи, де знаходиться і сьогодні. Очолює її Кошетар А.Д.
В 1958 році відкрився медпункт, який очолював Войтенко С. П., який зараз перенесений в приміщення дитячого садка. Після реконструкції приміщення, ФАП очолює Глущук О. В.
В 1966 році був відкритий дитячий садок, яким очолювала Покосенко Г.О., до 2018 року - завідувачкою була Висоцька Л..В. В 2018 році внаслідок реорганізації Мурованської ЗОШ 1-2 ступенів було утворено НВК "ЗЗСО 1 ступеня - ЗДО" у складі Нестоїтського опорного закладу.
В 1970-х роках було відкрито поштове відділення. В 1961 році побудований перший магазин, а в 2018 році - ще один.
Наприкінці 2017 року село Мурована стало частиною великої Куяльницької сільської об'єднаної територіальної громади. В 2018-2020 роках за ініціативи громади cело було забезпечено питною водою, частково відремонтовані дороги, на головній вулиці з'явилося освітлення, побудована нова автобусна зупинка.
