СЕЛА НАШОГО РАЙОНУ НА АРХЕОЛОГІЧНІЙ КАРТІ ПОДОЛЬСКОЇ ГУБЕРНІЇ Ю.Й. СІЦІНСЬКОГО(1901)
"На кінець 90-х років ХІХ ст. у розпорядженні наукових товариств, музеїв, у відповідних публікаціях було накопичено стільки свідчень про старожитності давніх віків краю, що виникла нагальна потреба їх систематизувати в археологічну карту Поділля, яка полегшила б організацію дослідження зазначених пам'яток та їх збереження для прийдешніх поколінь.
За цю важливу справу взялися відомі дослідники краю секретар Подільського губернського статистичного комітету, дійсний член Московського археологічного товариства В.К.Гульдман (1853-1907) та один з керівників Подільського єпархіального історико-статистичного комітету, історик, археолог, етнограф, протоієрей Ю.Й. Сіцінський (1859-1937). Перший упродовж 1890-х років систематично публікував описи старожитностей в "Подольских губернских ведомостях" і видав їх окремою книгою "Памятники старины в Подолии. К составлению археологической карты" (1901). У цьому контексті В.К. Гульдман значно полегшив працю Ю.Й. Сіцінському по паспортизації давніх пам'яток краю і складанню під наставництвом В.Б.Антоновича наукової археологічної карти. Про важливість даного видання свідчить той факт, що до археологічної карти Ю.Й.Сіцінським було внесено відомості про 272 городищ, 3202 курганів, 67 знайдених скарбів та інших чисельних пам'яток стародавніх поселень, замчиськ, могильників, валів, монастириськ і храмів, валів, кам'яних, мідних, бронзових і залізних знарядь праці, зброї і т.п.
У збиранні відомостей про археологічні пам'ятки краю вченому допомагали жителі різних куточків Поділля. На основі анкет, складених Ю.Й. Сіцінським, і розісланих на місця, повідомлення про різні старожитності надходили до Кам'янця-Подільського. Значну допомогу вченому надали, зокрема, священики з різних повітів Подільської губернії, які через своїх прихожан дізнавались про ті чи інші археологічні знахідки."
Кілька найстаріших сел з нашого району, які входили в той час до Нестоїтської волості Балтського повіту попали до цієї карти:
"Домница. На восточной стороне села у горы находятъ серебряние римскія монеты; попадаются оне наичаще после сильнаго дождя, размывающаго гору. Въ этой месности найдены 10 сербр. римскихъ монетъ I - III ст. по Р. X.
На вост. стороне села есть два кургана одинъ большой, другой меньшій. Въ поле есть несколько небольшихъ кургановъ; одинъ изъ нихъ былъ раскопанъ крестьянами съ целью найти кладъ, и въ кургане нашли человеч. кости, обложенныя камнями; кости были засыпаны, а камень употребленъ на устройство колодца.
Нестоита, при рч. Тростянце. 7 кургановъ вокругъ села.
Кульна, при той же речке. 6 кургановъ на высокомъ месте.
Любомирка, при верховьяхъ р. Ягорлика. 2 кургана.
Глубочекъ, при той же речке. 3 кургана въ долине рч. Ягорлика.
Отже, поки є історичний інтерес до вивчення минувшини краю, до тих пір буде динамічно кількісно і якісно удосконалюватися археологічна карта, яка буде виступати мірилом наукового досягнення в дослідженні давніх віків, слугувати своєрідним компасом для праці археолога на далеку перспективу... Тим паче, що переважна більшість зазначених на карті Сіницького пам'яток давнини, ще й досі очікує свого дослідника та потребує охорони від усяких пограбувань і знищень."
Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии [Текст] : Мат-лы для составления археологич. карты Подольской губернии / Гульдман В.К. - Каменец-Подольский : Тип. Подольс. губ. правления, 1901. - 401, LVII с. - Б. ц
