З історії сіл Коси (Бурдеї) та Гертопи

 

Далеко в минуле полинули ті дні, коли на широких просторах навколо річки Сухий Ягорлик з’явилися перші поселенці.

В 1791 році Лівобережна Україна була звільнена від турецького іга. Родючі землі Катерина II щедро дарувала поміщикам. Так одержав землі сучасних сіл Коси, Думова (Розалівка), Бочманівка та Флори поміщик - капітан Гавриил Данилович Леонтович, який в 1837 році розпочав будівництво помістя.

Разом з поміщиком переселились з центральної Росії малоземельні селяни, які обживали землі на південь від панського маєтку.

Житлом бідним селянам служила хата-мазанка без вікон із земляним дахом. В таких землянках жило 26 сімей, звідси і перша назва села Бурдеї.

Першим побудував глинобитну хату, накриту соломою, з вікнами та піччю винахідливий та дбайливий селянин Свирид Косой. За його призвіщем стали називати село Коси.

Щедрі землі приваблювали нових поселенців: молдован, валахів. В середині 18-го століття поряд з Косами оселились німці-колоністи, які займались скотарством, зокрема вівчарством, звідси і назва північної частини села Кошари.

Після скасування кріпосного права, наприкінці 19-го століття, селянам роздавали окремі наділи (участки), тому назва північної частини села – Участки. Також царський уряд дозволяв переселенцям засновувати вільні поселення – слободи (селяни звільнялися від сплати податків на 10-20 років). Так в південно-західному напрямку від села Коси виникло поселення Кос-Слободка.

У 1886 році Коси були волосним центром Косівської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії. До волості входило 7 поселень, серед яких було і село Бірзула (Бірзула — колишнє власницьке село, 524 особи, 114 дворів, православна церква, поштова станція, залізнична станція, залізнична майстерня, 3 буфета, 6 лавок, трактир, харчевня, торжки щотижня).

"Коси (Коси Перші, лівобережні) — колишнє власницьке село за 40 верст від повітового міста, 482 особи, 93 двори, православна церква, школа;·

У 1850-х роках в Косах відкрілася музична школа Мефодія Колісниченко, де навчалось біля 200 учнів із різніх куточків Подільської та Херсонської губерній. Славилася вона співцями-лірніками на всю Україну та проіснувала до 1860 року. (Коси - столиця лірників)

Село Гертопи виникло майже одночасно з селом Коси. Був у пана Леонтовича управитель Гортоплинський. Злюща і несправедлива людина була. На своєму власному наділі він збудував собі будинок, і зараз там знаходиться село Гертопи.

В 1895 році Бірзула стає волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії, а Коси - одним з сіл Бірзульської волості.