Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Меню сайту
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту

Віктор Вітюк

 

Віктор Іванович Вітюк народився  13 жовтня 1953 року  в місті Подільськ (Котовськ) Одеської області. Закінчив середню школу № 7, нині гімназія. 20 років віддав службі у Збройних Силах. Він служив прапорщиком в місті Котовську.  З 1978 по 1988 рік - служив в Таджикистані, виконував інтернаціональний борг в Республіці  Афганістан.  Неодноразово приймав участь  в бойових операціях, будучи старшиною роти спецназу. Нагороджений медалями «За отвагу», «От благодарного афганского народа». В останні роки життя - православний священик.

Вірші почав писати в школі, вперше вони з’явилися у друку в 1973 році в районних, обласних газетах: "Черноморский маяк», «Прибузьський комунар», «Красноокнянский вестник», в подальшому його вірші друкувалися  в газетах «Красная звезда», «Известия», «Правда»», в колективних збірках «Юность в армейском строю», «Бирзульская осень» (1992), а також в книзі  «Ради жизни на земле».

Віктор Вітюк - автор двох самостійних збірників: «Восточный посох» (2002) та «Летопись души» (2005). Лауреат 7-го обласного поетичного фестивалю «Осінь у Бірзулі», 6-го фестивалю «Котовская весна», учасник фестивалів афганської пісні.  Помер в 2007 році.

 

Бібліографія:

 

1. Весна в Котовске: поэзия / упоряд. В. І. Барсукова. - Котовськ: ТОВ "Котовська друкарня", 2004. - С. 16

2. Витюк Виктор. Восточний посох: Поэзия / Виктор Витюк. - Котовск: ООО "Котовская типография", 2002. - 114 с.

3. Витюк Виктор. Летопись души / Виктор Витюк; худ.Н.И.Егорова.- Одесса: «Барбашин», 2005. - 208 с.

4. Время выбрало нас: сборник поэзии и прозы / ред. А. Х. Коремблит. - Котовск: ООО "Котовская типография", 2011. - С. 104

5. Замріяний степ: поезія котовчан / ред. і упоряд.  А. Д. Ковальський. - Котовськ: Котовська міська друкарня, 1998. – С. 30

6. ПолиДом 3, 2018; Черноморский художественно-публицистический альманах / ред. Л. Кулаковский. - Черноморск, 2018. - С. 140

7. Степові мрії: поезія котовчан / ред. і упоряд. А. Д. Ковальський. - Котовськ: Котовська міська друкарня, 2000. – С. 132

 

Поезія:

 

АНГЕЛ-СПАСИТЕЛЬ

Ангел-спаситель с красным крестом
На сумке зеленой.
Ты помнишь, сестричка, лежал я пластом
Душманским огнем опаленный.
Казалось, завис надо мной Азраил*.
Разломано жизни лукошко...
Твой взгляд милосердный меня оживил —
И шепот — терпи, мой хороший...
А пыльная вьюга кричала вдовой.
Сестрица, твоими руками —
Спасен я. Спеши, ибо кто-то другой
Бессильно упал меж камнями.
И ты через огненный шквал про сочась
Достигла упавшего мошкой.
Бинтуя его, ты шептала — Сейчас,
Сейчас, потерпи мой хороший...
И вдруг зарыдала, бинты оброня.
Всесилен один только Бог!
А парень подкошенный после меня,
На вечные веки умолк.
Те годи промчались, как адовый миг.
Но память — негаснущий ветер.
Помянем, сестричка, друзей боевых,
Которых мы больше не встретим.

 

* * *
Вся душа в надрывах и порезах – 
От трагедий и потерь людских. 
Ржавчина уродует железо, 
А война товарищей моих. 
Над горой звучат грозы фанфары. 
Но в землянке сухо и тепло, 
Ми поем о маме под гитару 
Чтоб в бою нам завтра повезло. 
Ты пиши мне, любимая, чаще. 
Пусть горят надежды угольки, 
Чтоб душа не заплутала в чаще 
Безысходной, муторной тоски. 
Говорят, разлука всем полезна. 
Но будь проклят этот жуткий миг. 
Ржавчина уродует железо, 
А война — товарищей моих.

« Я пишу с раннего детства. Есть и творческий багаж и творческие планы, поэтому «Летопись души»- скорее диалог, чем монолог»

* * *

Маленькая пуля, как пчела

Посвистела прямо у чела.

Крошечная желтая стрела –

Унесла товарища вчера.

Он ушел за черную межу –

Что я его матери скажу?!

А на перевале снова бой.

Только нет товарища со мной.

Маленькая пуля, как пчела,

Унесла товарища вчера.

 

РУБАИ

Проступок-мука для души.

Но если ты простить решил,

Не упрекай прощеньем друга –

Тем самым казни не верши.        

* * * * ** 

Чтоб скрыть свои грехи, иной

Других хулит любой ценой.

Глупец, мы все перед Всевышним,

Что перед лекарем больной.

    * * * * * * * *   

Путь к измене – малейшая ложь.

За первыми каплями сильный дождь.

Если любимая лжет постоянно,

Значит отточен измены нож.

* * * * * * * * 

Не бахвалься, что сыт и богат.

Нас всегда караулит закат.

В мире вечном живут равноправно

И богатый, и нищий, глупец и Сократ.

Скатала свой ковер зима.

Апрель весны разносит почту.

Распеленало солнце почки.

Покрыла землю трав кошма.

Сверкая мчат ручьи-вьюны.

Ныряет в тучах месяц-лебедь

И блещет радуга на небе,

Как паутиночка весны.

В цветах и пчелы, и шмели,

Слагают птицы гимн на ветках,

А песни те разносят ветры,

Во славу праздника земли.

 

Басни

Волк и овца 

Как водится, судьба не постоянна.

Однажды волк украл барана.

Суд. А судьей лиса была.

Все чин по чину начала:

«Опять нашкодил  плутосвет ?!

Теперь сумей держать ответ»

­а ты, кума, пьяна наверно.

Кто главный вор на птицеферме?!

Тут ясно даже и ежу –

Ничем не брезгуешь, гляжу.

Нас ждет с тобой одна тюрьма.

Не фарисействуй же, кума.

Мораль у басни сей проста,

Она сама на ум идет –

Судить имеет право тот,

Кто чист от морды  до хвоста.

 

Лев и змей

Лев змею высказал однажды:

«Передо мной трепещет каждый!

Мои клыки - синоним стали!

Ты ж подползешь и подло жалишь.»

- Силен, не спорю, - согласился змей.

Однако, ты меня глупей.

Умом не превзошел шакала;

А змеи мудрые и с жалом.

Уполз, шипя, сверкнув глазами.

И лев силач в догадках замер…

Мораль такая басни сей - страшнее льва лукавый змей!                          

Вхід
Посилання
Блог Публічної бібліотеки ім. Є. Чикаленка Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
Архів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright ЦБС © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz