Олександрівка

Ще за часів кріпацтва, в середині XIX століття, місцевий український поміщик Німіровський мандруючи Тульською губернією, виграв у карти три родини у тульського поміщика. А потім виміняв ще десять родин на породистих мисливських псів. Загалом, із села Вовчий Бор Теплодвіненського району Тульської губернії він привіз у наші місця, на територію нинішньої Олександрівки, тринадцять родин росіян і надав їм землю для поселення. Це Анчіфорови, Aхромови,  Бурикіни, Бєлоусови,  Голубкови, Замараєви, Зверькови, Жукови, Шімбареви,  Шелобоніни, Леонови, Лоскутови. Так було закладено село.

Довгий час у селі діяв закон: за чужого заміж не виходи і чужого не приводи, хай хоч останній, але свій.

Пан Німіровський мав двох синів: Карпа і Олександра. Перед смертю він поділив село на дві частини. Одна була віддана Карпу, друга - Олександру. Одна частина носила назву Карлівка, а друга - Слобода. І тільки після падіння кріпосного права село стало називатися Олександрівка, і досі в ньому живуть нащадки тих, кого привезли з далекої Росії.