Дід-Пастух - візитівка села Нестоїта

 

Візитівкою села Нестоїта вже давно є скульптура Діда-Пастуха, яка зустрічає кожного на в'їзді до села. Величний Дід-Пастух ніби стоїть на охороні подорожніх і нагадує їм не зупинятися на цьому місці надовго.

За народними переказами в глибокій долині, де розкинулося нині село Нестоїта, в давні часи гуділи густі ліси і водилися в них розбійницькі ватаги. В цьому місці часто на відпочинок зупинялися подорожні чумаки, а з лісових хащ на них нападали бандити. І люди з вуст в уста передавали всім подорожуючим: «Тут не стояти». Звідки і пішла назва села  -  «Нестоїта».

У 1988 році колишній голова колгоспу села Нестоїта звернувся у художню майстерню до художників міста Подільська ( Котовська ) з пропозицією оздобити природнє джерело, яке винайшли в нестоїтському урочищі.

Петро Козинський згадує, що оздоблення джерела було конкурсною роботою, в якій взяли участь три художника. Разом з ним над авторськими проєктами працювали майор Борис Гайфутдінов та Володимир Зарецький. Кожен художник мав власне бачення.

Володимир Зарецький, як майстер з різьблення пропонував дерев’яну бесідку з різьбленими панно, художник Гайфутдінов - "казкову хатинку", зробив навіть макет. "Проект Гайфутдінова дуже сподобався замовникам, але після обговорень вирішили зупинитися на пропозиції Петра Козинського - бетонній голові «Діда пастуха», яка має перспективу уникнути вандалізму і стати довічним символом нестоїтського краю", - згадує Петро Козинський.

Художники дружно взялись до роботи. На місце будо завезено тони цементу, арматури, піску, щебню. Працювали завзято. Робота була важкою і виснажливою. Вдова Володимира Зарецького Галина Василівна розповіла, що "художники  за колективною угодою  вирішили, що дід буде мати обличчя Володимира Зарецького,  бо він був найкрасивішим і найталановитішим скульптором- різьбярем".

Скульптура була установлена біля джерела в 1988 році, і тривалий час люди, що їхали дорогою до Нестоїти, зупинялися біля Діда-Пастуха перепочити та набрати смачної джерельної водички. Але з часом джерело замулилося, вода втратила свою чистоту та якість. Тому сьогодні водички з нього вже не випити, але перепочити, сфотографуватися їздять до нього залюбки. 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Гендальф» встречает всех приезжих

 

Село с таким названием вы не пропустите. Мы неоднократно хихикали в кулачок, когда в очередной раз видели его на картах. Нестоита. С потенцией у ребят все в порядке — в селе живет прилично людей — больше полутора тысяч. Детей много. Легенда названия в другом. В чумацкие времена в эта местность кишела бандитами. И любым путешественникам рекомендовали тут не останавливаться. «Не стоит тут стоять», - говорили они. «Стойте где-то там, а здесь не стойте», - говорили они. Такая вот историческая справка.

Среди нестоитских достопримечательностей — бетонная голова деда, похожего на Гендальфа. Голову установили на месте источника и какое-то время здесь действительно можно было набрать воды. Правда потом выяснилось, что вода годится только для технических нужд, и пить ее не стоит. Поэтому источник отключили. Зато сам местяк стал культовым среди местной молодежи. К Гендальфу ездят справлять свадьбы, закусывать и выпивать. К нему водят экскурсии. Именно Гендальф, а не бандиты встречает всех приезжающих. Поговаривают, что под головой в земле скрываются огромных размеров туловище. В свое время этот великан не послушался и рискнул остановится в этой местности. Ну и его, несмотря на огромный рост, тоже постигла участь рисковых чумаков - закопали.

Еще в селе есть два памятника архитектуры. Один из них — это сельсовет. Второй — местная клиника. Обе строил некий граф Юревич. Остатки былой роскоши можно увидеть в клинике — камин и подсобка с винтовой лестницей. Ходят легенды, что в одной из усадеб еще в девятнадцатом веке граф устроил водопровод и поставил большую чугунную ванну. Где теперь эта ванна, спрашивать не стоит.

В селе много этнических молдаван, поэтому тут готовят такую заму, такую мамалыгу и такие мититеи, что вы рискуете скушать собственную ложку. Про вино спрашивать не стоит. Оно есть. Хоть это и не совсем винный край, но оно есть.

А еще здесь продают натуральный кофе — редкая птица в этой местности.

Artem Perfilov