Михайло Нізовцов
Народився 14 лютого 1951 року в районному центрі Барановка на Житомирщині. В 1968 році виїхав з дому на навчання та, як виявилось, назавжди. Освіта вища. Закінчив Одеський електротехнічний інститут зв'язку ім. Попова з дипломом інженера радіозв'язку та радіомовлення в 1973 році. Поступив на службу до Збройних Сил в ракетні війська стратегічного призначення, служив в місті Мозирі (Білорусь). А з 1984 року та до кінця служби - в місті Подільську (Котовську). Звільнився в запас в 1995 році з військовим званням майор.
Друкуватися почав на сторінках газет в місті Мозирі. Потім продовжив в Подільську (Котовську). Він - автор ряду колективних збірок: «Замріяний степ», «Степові зорі», «Степове проміння» (Котовськ), «…Не зарастет народная тропа - Пушкинский альбом» (Київ), «От сердца к сердцу – с любовью» (Черкаси), альманахів «Провинция», «Поетична ліра Котовська» (Запоріжжя), "Райдуга снів піднебесних" (Одеса), "Відлуння часу і натхнення" (Одеса), "Діамантові зорі" (Київ), "Время выбрало нас" (Котовськ), "Ярмарок сміху" (Одеса), "ПолиДом" (Чорноморськ), а також власних збірників: «Признание», «Магия улыбки», «Моя вишнева Україна», "Душа свечи горящей".
Фіналіст III Одеського Корнєйчуковського фестивалю дитячої літератури в номінації «Поезія для дітей» 2015 року.
1 грудня 2023 року пішов у Вічність...
Бібліографія:
1. Время выбрало нас: сборник поэзии и прозы / ред. А. Х. Коремблит. - Котовск: ООО "Котовская типография", 2011. - с. 16
2. Відлуння часу і натхнення: збірка поезії і прози / упоряд. К. А. Казначеєва. – Одеса: Видавець М. П. Черкасов, 2011. – С. 70
3. Діамантові зорі: збірник поезії і прози / ред.. Ж. Савицька. – К.: ООО «Поліграфіст», 2008. – С. 54
4. Замріяний степ: поезія котовчан / ред. і упоряд. А. Д. Ковальський. - Котовськ: Котовська міська друкарня, 1998. – С. 94
5. Низовцов Михаил. Душа свечи горящей... / М. И. Низовцов. - Одесса: Компютерный центр "Арес", 2001. - 80 с.
6. Низовцов Михаил. Магия улыбки: стихи / М. И. Низовцов. - Одесса: "Печатный дом", 2005. - 98 с.
7. Низовцов Михаил. Признание: стихи / М. И. Низовцов. - Одесса: "Печатный дом", 2005. - 54 с.
8. Одесский Литератор: Альманах (поэзия, проза, публицистика). Выпуск 4 / ред. А.А.Таубеншлак. – Одесса: «Optimum», 2008. – С. 113
9. Поетична ліра Котовська: збірник поезій / ред. С. Скорик. - Запоріжжя: "Просвіта", 2007. – С. 74
10. ПолиДом 3, 2018; Черноморский художественно-публицистический альманах / ред. Л. Кулаковский. - Черноморск, 2018. - С. 170
11. "Променисті рядки": збірка віршів членів літературного об'єднання "Промінь" / ред. В. Ф. Прохода. - Котовськ: ТОВ "Котовська друкарня", 2016. - С. 49
12. Райдуга снів піднебесних: збірка поезії і прози / укладач К. А. Казначеєва; ред. колегія: К. А. Казначеєва, Л. Ф. Кулаковський, Л. М. Шиманська. - Одеса: ТОВ "Лерадрук", 2016. - С. 105
13. Степові мрії: поезія котовчан / ред. і упоряд. А. Д. Ковальський. - Котовськ: Котовська міська друкарня, 2000. – С. 149
14. Степове проміння: поезія котовчан / ред. А. Д. Ковальський, В. І. Барсукова. - Котовськ: ТОВ "Котовська міська друкарня", 2002. – С. 38
15. Сяйво променя: збірка поезій - творів Котовського літоб’єднання «Промінь» / ред.. А. Д. Ковальський. – Котовськ: ТОВ «Котовська міська друкарня», 2007. – С. 87
16. У вишневому полоні: Збірка поезій / Укл. Н.Балабан. – Одеса: ВМВ, 2019. – С. 14-15
17. Ярмарок сміху: твори учасників гумористичного конкурсу самодіяльних літераторів / упор., ред. І. Голяєва. - Одеса: "Астропринт", 2010. - С. 18
Поезія:
Земля квітує. Я – людина,
Такий собі я пуп Землі.
І це для мене так нестримно
Піснями сходять солов’ї.
Стою і небо підпираю.
І навіть в мить, коли гримить,
Вкраїну раєм обираю:
За морем жити не кортить.
Українська мова
Коли я був грайливим немовлям,
Мене матуся вчила розмовляти.
На рідній мові, разом з молоком,
Думки свої зуміла передати.
Матусю, рідна, я тебе почув.
І в світ пішов між інші люди.
Вчення твого я, мамо, не забув.
Воно зі мною скрізь і всюди.
Я пам’ятаю, де б не жив:
Я – українець! Це моє коріння!
І буде вічно мова ця звучати
В славних поколіннях.
Тарас – Кобзар - на мові цій
Творив і мріяв про майбутнє,
Про велич мови марив він,
І вірив у її могутність.
Ніхто на батьківській землі
Мене примусити не в силах
Забути мову, на якій
Матуся з татком говорили.
У гостя мова не моя:
Хай розмовляє – зрозумію.
Вона – велична, як моя.
Мою ганьбити він не сміє!
Коли я був грайливим немовлям,
Мене матуся вчила розмовляти.
На рідній мові, задля майбуття,
І інші мови вчила шанувати.
Нам жити, люди, на одній Землі.
Ми – всі – брати! Нам нічого ділити.
На мовах розмовляйте на своїх…
На українській гідно розумітись!
Оповідання:
