Нехай материнське слово буде для всіх оберегом!

21 лютого, у  Міжнародний день рідної мови, в центральній бібліотеці КУ Публічна бібліотека ім. Є. Чикаленка відбулось засідання літературного салону «Бестселер»  за темою «Моє багатство-рідна мова».

Модератор засідання бібліотекар Надія Балабан привітала присутніх зі святом рідної мови, розповіла передісторію виникнення цього свята, а саме про трагічні події в республіці Бангладеш, коли влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної-бенгальської мови. Зробила наголос, що  свято в відзначається  в світі з 1999 року. А в Україні – з 2000 року.

Присутнім було запропоновано переглянути відеоролик про нашу рідну мову, який підготувала Ольга Волкунович, де були висвітлені цікаві аспекти з історії української мови та познайомитися з книжковою виставкою "Мова моя- калинова", підготовленою Юлією Тишкул.

Всіх присутніх привітала також директор бібліотеки Світлана Дюгаєва, яка зачитала вірш Віктора  Баранова «До українців», написаний 35 років тому, але який актуальний і сьогодні. У 1989 році - цей хвилюючий людську душу поетичний твір -  був справжнім вчинком сміливої людини, на який наважився автор.

І так, як в залі зібралися поети, люди слова, Світлана Дюгаєва побажала всім бути дієвими і активними, пам’ятаючи про важливу місію літераторів.

Далі кожен з присутніх  поетів- аматорів ділився своїми спогадами про рідну мову, підкріплюючи власними віршами, натискаючи на серцеві струни учасників.: Ольга Пінчевська згадувала про польську і українську мови, які рідні їй з дитинства, Людмила Курченко співала латвійські пісні, розповідала про трепетне відношення латвійців до своєї мови і культури, Валентина Присяжна  прочитала щемливі вірші про рідний дім в Удмуртії, Світлана Пирогова презентувала  збірник «Євшан», в якому надруковані її нові поетичні твори, Людмила Гожа теж ділилася  новими віршами, а ще Людмила Андріївна презентувала клубу свою власну картину, яку теж присвятила Дню рідної мови, Наталя Кулик прочитала дуже гарний, ніжний твір про мови, які нас супроводжують нас з дитинства, а Катерина Синько читала дуже чутливі, патріотичні вірші про українську мову. Засідання проходило в теплій, душевній атмосфері:  вірші перемежовувались цікавими спогадами та історіями, роздумами про сьогодення, про майбутнє рідної мови, адже кожен розуміє що мова є душею нації, її генетичним  кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатись наш народ.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови сказав: "Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України.

Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання".

 Нехай материнське слово буде для всіх оберегом!

Більше фото - на блозі бібліотеки