Меню сайта
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту
...

Їх об'єднала не тільки родина...

Бібліотечні династії 

 

Наш район багатий сімейними династіями: освітяни і лікарі, будівельники і залізничники, банкіри та фермери… Але не можна забувати і  ще про  одну професію, яка спонукає до родинності, професію бібліотекаря. Бібліотекарі -  люди, життя і доля яких належать слову, книзі, культурі - бібліотечні працівники - «книжники», як назвав їх Д.С. Ліхачов.

Котовська районна бібліотечна система по-доброму дивує розмаїттям родинних зв’язків: дочки – матері, мати - син, сестри, тітка – сестра – племінниця, невістка - свекруха. Що  спонукало чи заставило цих людей прийти у професію? Знайшли вони себе на цій ниві чи загубили ?..

Професія стає джерелом наслідування, якщо людина любить свою професію, з радістю і усмішкою повертається з роботи, користується повагою серед людей – тоді вона несе додому заряд щастя, успішності, зацікавлюючи  дитину, захоплюючи  своєю справою, і дитячі мрії про героїчні професії відходять на задній план, уступаючи простим, буденним, але не менш захоплюючим професіям батьків. Так було і зі мною…

 

«Дочки – матері»

 

З дитинства мріяла стати міліціонером, захищати від насильства і образ людей, дарувати спокій, розслідувати плутані справи… Батько був залізничником. Графік роботи колишніх залізничників був настільки напруженим, що ми його майже не бачили. І вдень, і вночі він покидав домівку, а вихідний припадав раз на місяць. З мамою було по-іншому…

Вона завжди щось писала: складала сценарії, оформляла «Бойові листки», вчила та декламувала вірші, інколи о п’ятій годині ранку її забирала машина голови сільської ради на виступ по місцевому радіо. З роботи поверталася зморена, але щаслива. Розповідала про зустрічі з цікавими людьми, про виступи на колгоспних полях перед працівниками  ланок, про уроки мужності з дітьми і ветеранами.  Завжди обкладена книжками, завжди в клеї або в гуаші, а була всього лиш сільським бібліотекарем. Сорок два роки проробила мама – Матковська (Борщенко) Валентина Петрівна в Малофонтанській сільській бібліотеці, яка на протязі тривалого часу носила звання «бібліотеки відмінної роботи» та була школою передового досвіду для працівників районної бібліотечної системи. Працювала вона і в центральній районній бібліотеці, потім -  перебувала на заслуженому відпочинку і до останніх днів не переставала цікавитися бібліотечним життям, ділитися своїми спогадами та багатим досвідом. Сьогодні її вже немає з нами, але добра пам'ять про неї живе.

Все це заставило мене подивитись на професію бібліотекаря як на професію творчу. І коли прийшлось вибирати - ким бути? – перемогли не мрії, а дитячі враження. Я впевнена, що так само прийшли до своєї професії і інші дочки бібліотекарів, які працюють сьогодні в нашій системі. А їх чимало.

Так, на зміну матері Дерев’янко Марії Карпівни, сільського бібліотекаря села Чубівка, яка пропрацювала в бібліотеці з 1969 по 1982 рік, прийшла донька Яницька Нелі Іванівна. Все, що берегли і плекали материнські руки в бібліотеці, де кожна книжечка мала своє місце, де з любов’ю і душею були створені дитячі куточки, розгорнуті книжкові виставки, розставлені стелажі та шафи, перейшло в надійні, рідні руки. Хоча Нелі Іванівна закінчила сільгоспінститут, але по-справжньому знайшла себе саме в професії бібліотекаря.  Вже двадцять п’ять років (вдвічі більше за маму) працює вона в нашій системі і являється  гостинною господаркою чубівської бібліотеки, де часто по закінченні шкільних уроків лунають дзвінкі дитячі голоси та сміх.



Всього десять років пропрацювала в бібліотеці села Дібровка Нестеренко Тетяна Миколаївна, а й цього вистачило, щоб донька «захворіла» любовю до бібліотеки. Чернявська Оксана Віталіївна – одна з самих молодих працівників в нашій системі. Чотири роки вона в ЦБС,  наполегливо оволодіває професійними знаннями, підвищує свій рівень і  на обласних бібліотечних курсах, і на бібліотечних семінарах ЦБС, цікавиться досвідом провідних бібліотекарів Все це змушує думати, що вибір, зроблений нею, остаточний.





Ще одна бібліотечна династія від матері до дочки, про яку я сьогодні не можу не згадати, - Ситро Марія Яківна та її дочка Брижата Лариса Анатоліївна. Марія Яківна працювала в центральній районній бібліотеці з 1951 року, а при організації Котовської ЦБС до виходу на пенсію очолювала відділ єдиного фонду. Сюди ж після закінчення бібліотечного технікуму прийшла працювати в читальній зал її дочка Лариса Анатоліївна і тривалий час ці рідні люди працювали в одній бібліотеці, безпосередньо допомагаючи один одному.

Марії Яківни, на жаль, вже немає серед нас. А Лариса Анатоліївна 24 роки відпрацювавши в районній бібліотечній системі, перейшла в загальноосвітню школу  № 6, де працює бібліотекарем і досі.



Працювала в нашій системі і династія бібліотекарів Караман (Онищенко): мати Валентина Іллівна довгий час очолювала одну з найкращих бібліотек району в селі Чапаївка, а її донька, отримавши вищу бібліотечну освіту, деякий час працювала в районній бібліотеці.

 





Шляхом матері – Говорової Раїси Михайлівни – в минулому завідуючої відділом обслуговування читачів ЦРБ – пішла її донька Ірина, закінчивши бібліотечний факультет Харківського інституту культури.

 



Не випадковим став вибір професії і заступника директора ЦБС Бензар Людмили Іванівни; її мати також була професійним бібліотекарем.




Але зовсім неординарним в нашій системі є династія «мати – син». Навіть сильна стать не встояла перед привабливістю бібліотечної професії. Будучи сильним чоловіком, професійним військовим в минулому, Дорошенко Юрій Анатолійович знав все про бібліотечну справу  з перших вуст матері Марії Михайлівни, яка понад сорок років пропрацювала в бібліотеці села Климентове, з дитинства прививаючи синові любов до книги.  І сьогодні читачів села Климентове гостинно зустрічає чоловік-бібліотекар.

 

 

«Не тільки сестри, а й колеги за професією»

 

Династія сестер Борщан з села Нестоїта заслуговує особливої уваги, - не тільки мати і дочка, а і рідні сестри працюють в нашій бібліотечній системі.

Вже 32 роки працює в районній бібліотеці Фарфурак Віра Данилівна. Після закінчення культурно-освітнього училища прийшла на роботу в районну дитячу бібліотеку. Її бажання перетворити відділ для самих маленьких читачів бібліотеки в справжній казковий світ не залишало байдужими нікого. Вона – одна з не багатьох, хто має гарний художній смак, тому її книжкові полички та виставки завжди виділялися своєю неповторністю. Любов до праці допомагала їй в професійному рості: від рядового бібліотекаря до завідуючої методико-бібліографічним відділом ЦБС. Крім того, вже на протязі багатьох років Віра Данилівна є ще і головою профспілки бібліотечних працівників району.

Не дивно, що така енергійна, захоплена працею людина, стала прикладом для своєї молодшої сестри Гребонос Тамари Данилівни, яка одразу за сестрою в 1977 році прийняла нестоїтську дитячу бібліотеку, де і працює на сьогоднішній час. Бібліотека знаходиться в нестоїтському Будинку культури, де Тамара Данилівна є незмінним і активним учасником художньої самодіяльності.  Змалку вона водила за собою на різноманітні масові заходи  доньку Ірину. І хоча по закінченні школи Ірина оволоділа професією фельдшера, реалізувати себе в ній не змогла. Щасливі обличчя тітки і матері, постійні обговорення за родинним столом бібліотечних буднів зробили своє діло. Як тільки зявилося місце в бібліотеці села Нова Кульна, вона захотіла себе спробувати в бібліотечній справі і залишилась…  Вже майже шість років Ірина Михайлівна Літвін працює бібліотекарем.

Якщо прикладом для Гребонос Тамари Данилівни була старша сестра, то з династією сестер Халупняк було навпаки. Саме менша сестра Балабан Надія Іванівна, за фахом режисер клубних заходів, вмовила старшу сестру Христич Валентину Іванівну, знаючи її любов до книги, поступити в бібліотечний технікум. В 1984 році Валентина Іванівна, на той час вже мати трьох маленьких діток, поступає до Одеського культурно-освітнього училища на факультет бібліотечної справи і вже в 1985 році приймає дитячу бібліотеку села Станіславки. Одночасно навчаючись і працюючи, Валентина Іванівна перетворює свою бібліотеку в невеличкий оазис дитячого дозвілля, до якого залюбки біжать школярики місцевої школи.

З того часу пройшло двадцять три роки. І в 2008 році уже старша сестра переконала Балабан Валентину Іванівну перейти з клубного закладу до бібліотеки. З 1 березня 2008 року Надія Іванівна – провідний бібліотекар краєзнавчого відділу Котовської центральної районної бібліотеки. За зовсім невеликий термін своєї роботи Надія Іванівна за допомогою колег створила при бібліотеці краєзнавчий міні-музей, який залюбки відвідують жителі та гості міста, учні сільських шкіл, а двадцятивосьмирічний досвід клубної роботи дозволяє Надії Іванівні організовувати та проводити різноманітні масові заходи на високому професійному рівні.

Є в нашій системі ще одна цікава династія бібліотекарів з села Липецького. Це сестри Лунгул.  Їх об’єднує не тільки одна родина, одна справа, прізвище, а й, навіть, ініціали у них однакові – Л. І.  Менша сестра – Лунгул Любов Іванівна – працює бібліотекарем сільської філії в селі Липецькому 2 частина, куди прийшла одразу по закінченні школи чотирнадцять років тому. А старша сестра - Лунгул Людмила Іванівна - прийшла в нашу систему в 2001 році, коли звільнилося місце в бібліотеці 3 частини села, і на протязі вже сімох років обслуговує книгою учнів місцевої школи в невеличкій бібліотеці на краю села. Ми звикли бачити їх завжди разом: і на семінарах, і на нарадах, і на масових заходах села. Порядні, сумлінні господарки бібліотек, та ще й справжні майстрині. Любов Іванівна займається рукоділлям з дітьми в створеному при бібліотеці кружку «Домовинок», а Людмила Іванівна - гарна швачка.

 

Коли «невістка не чужа кістка»…

 

Котовська районна бібліотечна система по-доброму дивує розмаїттям родинних зв’язків: «дочки – матері», «мати – син», «сестри», «тітка – сестра – племінниця», «невістка –свекруха». На сторінках «Котовських вістей» ми вже розповідали про всі, крім останніх – «невістка – свекруха». А  династії теж заслуговують на увагу.

Вже понад тридцять років – майже стільки, скільки років нашій системі – працює в центральній районній бібліотеці Лук’янчук Людмила Євгенівна. Прийшла вона в бібліотеку одразу після закінчення культосвітнього закладу. Її професійні здібності та жіноча м’якість  і душевна щирість не залишилась не поміченими пильним оком завідуючою методико-бібліографічним відділом ЦРБ, людиною з великим досвідом роботи Хмельницькою Азою Вікторівною, яка зробила все можливе, щоб її молода колега перетворилась в рідну невістку.  І згодом у вимогливого методиста, але турботливої матері, в обличчі Людмили Євгенівни зявилась ще одна дочка. Поповнився бібліотечний клан сімї. На той час в нашій системі вже працювала рідна донька Ази Вікторівни Чебан Тетяна Вікторівна, яка очолювала міську бібліотеку №3. 



Але це не одиночний випадок в нашій системі. Якубовська Галина Митрофанівна, завідуюча сільською бібліотекою села Гонората , яка віддала роботі сорок п’ять років, очолювала хор-ланку на селі, куди люди йшли, щоб розкрити свою душу і поспівати вечорами, настільки любила свою справу, затишок в бібліотеці та чистоту, що коли прийшов час розлучитися з роботою, нікому чужому не хотіла довірити свій заклад і умовила невістку-медика Якубовську Світлану Кирилівну перейти на роботу в бібліотеку. І вже понад шість років Світлана Кирилівна сумлінно підтримує ту атмосферу в бібліотеці, яку створила в свій час її свекруха. Так само красиво і затишно було в бібліотеці на протязі цих років, а сьогодні Гоноратська бібліотека - одна з найсучасніших в нашому районі. В цьому місяці відбулося її новосілля, на якому почесною гостею була Якубовська Галина Митрофанівна. З надзвичайно хвилюючими словами звернулася вона до невістки і внесла до нової бібліотечної оселі образ-оберіг з хлібом-сіллю на вишитому рушникові, побажала добробуту і процвітання бібліотеці та 45-річного професійного стажу своїй невістці.

Так що не завжди «невістка – чужа кістка». В нашій бібліотечній системі свекрухи і невістки – рідні люди і за родиною, і за покликанням. Ми дуже раді, що в Котовській районній бібліотечній системі працюють творчі люди, які складають славу своєї професії і здатні своїм відношенням до роботи приваблювати молодь, об’єднувати родини. А своє справжнє покликання знайти ніколи не пізно.


Директор ЦБС Котовського району Дюгаєва Світлана Миколаївна

...
ЦОГ

Молодь, для вас!
Вход
0:30 AM
Вы вошли как: Гость
Архів
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright ЦБС © 2018
Бесплатный хостинг uCoz