Нестоїтські куранти
 Перший на Подільщині унікальний годинник - куранти (можливо, єдині в Україні) з’явився ще в 30-х роках минулого століття в селі Нестоїта. Над його проєктом не працювали спеціалісти, і вийшов він не з заводської майстерні. Його автором став місцевий мешканець, відомий у селі народний умілець Стопчинський Іван Никонович, прозваний сельчанами за вмілі руки «нестоїтським золотарем».
Не маючи спеціальної освіти, він ремонтував людям усілякі механізми, і коли до його рук попав старовинний годинник 18 століття, який приніс йому Ніканор Стопчанський (весільний подарунок Авксентія Грекула дочці Олені Стопчанській) очистити їх від пилу, він не міг вже з цим годинником розлучитися.
Іван Никонович довго тримав годинник у себе, і коли Ніканор прийшов таки його забрати, Іван розповів йому, що закохався у механізм і загорівся ідеєю змайструвати для села подібний годинник. Тільки задумав він зробити його великого розміру, щоб показував час на чотири сторони світу, і всі нестоїтчани могли побачити його з любого кутка села.
В 1937 році нестоїтські куранти почали відбивати час. Годинник був встановлений на високій опорі. Стрілки були довжиною у 125 см. Кожного часу годинник подавав звуковий сигнал – «бамкав», як казали нестоїтчани. Встановлений цей годинник був на території колишньої садиби пана Юрьєвича, навпроти будинку майстра.
 В роки війни фашисти зруйнували той унікальний механізм, і тільки в 70-х роках син Івана Никоновича Борис Стопчинський, 1927 року народження, колгоспний механізатор, який успадкував від батька вміння майструвати і на той час вже самостійно побудував і запустив ряд електростанцій в селі Нестоїта та сусідніх селах, взявся за його реконструкцію.
Унікальний чотирьохсторонній годинник–куранти був повністю відновлений і став візитною карткою Нестоїти. Дзвін цього годинника лунав на все село. Крім того, Борис Іванович вдосконалив конструкцію годинника, зробивши його ще і з підсвітленням.
Реконструкція цього годинника значно підняла авторитет Бориса Івановича, який автоматично успадкував від батька почесне звання «нестоїтського золотаря».
На жаль, сьогодні вже немає в живих Бориса Івановича. Не має і дивовижного годинника. Він зупинився в 2000 році під час природної стихії – обледеніння.
| 
