Наталія Кулик
 Народилася в місті Котовську (Подільську) 15 березня 1970 року. Навчалася в школі №2, закінчила Котовське медичне училище за фахом фельдшер. На сьогоднішній день має 30 років медичного стажу, є депутатом міської ради міста Подільська.
Вірші пише з дитинства. 20 років є дійсним членом творчого об'єднання "Ліра". Друкувалась в колективних поетичних збірках "Поетична ліра Котовська", "Відлуння часу і натхнення", "Діамантові зорі", "У вишневому полоні", в газетах міста Подільська та Ананьїва.
Учасниця поетичних конкурсів "Осінь у Бірзулі", лауреат першої премії фестивалю аматорів поезії "Осінь у Бірзулі".
Бібліографія:
1. Відлуння часу і натхнення: збірка поезії і прози / упоряд. К. А. Казначеєва. – Одеса: Видавець М. П. Черкасов, 2011. – С. 59
2. Діамантові зорі: збірник поезії і прози / ред.. Ж. Савицька. – К.: ООО «Поліграфіст», 2008. – С. 37
3. Поетична ліра Котовська: збірник поезій / ред. С. Скорик. - Запоріжжя: "Просвіта", 2007. – С. 44
4. У вишневому полоні: Збірка поезій / Укл. Н.Балабан. – Одеса: ВМВ, 2019. – С. 29
Вірші:
Пташенятам
Підросли пташенята і розправили крила.
Перший помах крила - несміливий політ.
Самостійно злітають у дорослу дорогу,
Де не рідний вже дах - незнайомий їм світ.
Хай щастить, пташенята! Відступають тривоги,
Не з'являються хмари на вашім шляху.
Пам'ятайте, що сонце ласкаво засвітить
Лише тим, хто злетить - не дріма на даху!
Ностальгия
Небо - слоеный пирог.
Вороны стаей летят.
В детстве так много дорог,
Нет лишь дороги назад...
Небо сменило окраску,
Вороны вдаль улетели,
Рвется душа, но напрасно:
В детство закрыты все двери.
Напутствие сыну
Омытая дождями листва
Шумит на старой вишне.
Никто не знает всех дорог,
Что начертал Всевышний.
Мы все торопимся всегда
К заветной цели.
Забот бывает выше крыш,
Бывают мели.
Ты только будь добрей
В своем стремленьи.
Не делай зла другим,
Не гложет пусть сомненье,
Иди вперед, дерзай,
Пусть станет легок путь.
Дорогу к старой вишне
Ты только не забудь.
Попробуй спелых ягод
И посиди в тени.
Гони из сердца грусть
И вишню обними.
Энергию возьми
На долгий век
И с гордостью неси
Ты званье - Человек.
| 
