Меню сайта
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту
...


Одвічні скарби Котовщини

Надгробний камінь (село Стара Кульна) XVI - XVII ст. Написи на камені майже зруйновані часом, але те, що захоронення християнське, не викликає сумніву. На камені вибиті хрести та невідомі знаки.


Камяні хрести, кінець XVIII століття, село Нестоїта 

Камяна скульптура другої половини XIX століття, встановлена на могилі православного служителя, яка дивом збереглася до нашого часу.

Свято-Покровська православна церква, село Качурівка. Історія виникнення православного храму в селі Качурівка бере свій початок ще на початку XVIII століття. Спочатку це була невеличка капличка, де молилися селяни. По мірі того, як старіла каплиця, виникла їдея збудувати поряд цегляну церкву. Будували всім миром. В цементну суміш додавали курячі яйця, завдячуючи цьому церква стоїть по сьогодні. А поруч з церквою в той же час було збудовано ще одне приміщення - церковно-приходська школа. Там було дві кімнати для чотирьох класів і кімната для священника. Зараз в приміщенні знаходиться сільська бібліотека, а церква не функціонує. 1

Храм святого Архангела Михайла, село Липецьке 1 частина, є одним з найстаріших храмів півночі Одеської області. Освячений храм був 21 листопада 1806 року. Одначе дзвіниця храму, яку в народі називають "клопотница" від слова "клопот" - колокол (молд.), набагато старша. Товщина стін храму в деяких місцях досягає півтора метри, вікна вузьки і знаходяться високо над землею, що говорить про те, що храм одночасно був фортецею, щоб захищатись від войовничого Кримського Ханства. За весь час існування храм не припиняв своєї роботи.

В криниці, викопаній по благословінню о.Феодосія, забило настільки сильне джерело, що і в наш час неможливо його викачати навіть за допомогою пожежного насосу, ввімкненого на повну потужність. А вода з криниці має чудовий смак і лікувальні властивості для людей, які страждають захворюваннями шлунка. Якщо набрати її навіть неосвяченою, довгий час стоїть і не псується.


Будинок школи-інтернату станції Борщі був збудований в другій половині XIX століття як конюшні для розведення племенних коней. Згодом його перебудували і розмістили в ньому дитячий будинок для безпритульних дітей. 


Будинок пана Маслинського, село Вишневе. Побудував цей будинок поміщик Унтилов після реформи 1861 року. Будинок має форму хреста з башнею, на який був встановлений флюгер. Після смерті своєї дружини (1906 р.) поміщик Унтилов продає будинок пану Маслинському.


Будинок керуючого графа Борщевського, село Борщі. Будинок, де проживав керуючий графа Борщевського, був збудований в 1902 році (на даху є рік будівництва). Під дахом будинку вмурований геральдичний знак "S i C".


Будинок пана Комарницького, село Велика Кіндраітівка. Землями теперішнього села В. Кіндратівка володіли два пана: пан Кіндрацький та пан Комарницький. Найпрекрасніше місце в селі стало місцем побудови великого та гарного будинку пана Комарницького. Біля будинку був розбитий сад, садженці для якого пан особисто привозив з різних куточків світу. Будівництво закінчилось в 1905 році. Внизу помістя знаходилась брама, біля неї - два фонтани, біля будинку - ще один. А з криниці біля будинку, де зараз знаходиться сад, люди й досі беруть воду. В 1963 в приміщенні відреконструйованого будинку відкрили сільську школу.


Будинок пана Юревича, село Нестоїта. Кам'яний будинок пана Юревича був збудований в кінці XIX століття. Сам пан мешкав у Франції, навідувався в маєток двічі на рік. З 1930 року в панському будинку була облаштована дільнича лікарня, яка сьогодні обслуговує жителів Нестоїта та сусідніх сіл.


Мисливський будинок пана Юревича в селі Нестоїта побудований в кінці XIX століття. В цьому будинку проживав керуючий пана до 1917 року. З 1921 року тут розміщувався Бірзульський дитячий будинок. З 1936 року - семирічна школа. Сьогодні в ньому розташована сільська рада. 


Школа села Гидирим. Перша школа в селі Гидирим - церковно-приходська, працювала з 1887 року. У 1908-1912 роках царська земська управа побудувала школу, де і нині вчаться діти.


Підземний монастир "Райський сад", село Куйбишевське. На початку XX століття в трьох кілометрах південніше від села Липецького ієромонах Інокентій (Іван Левізор) заснував монастир - "Райський сад".


Було побудовано багато приміщень, а також 90 підземних келій, в яких можна було розмістити 5 тисяч чоловік. На місці монастиря залишилася церква і поставлена каплиця. Про ті далекі часи нагадує твір одеського письменника Леся Гоміна "Голгофа". Сьогодні на місці монастиря ведуться розкопки, відновлюються підземні печери.


Храм Різдва Пресвятої Богородиці, село Федорівка. Окрасою села Федорівки та одночасно пам'яткою району э храм Різдва Пресвятої Богородиці. Будівництво очолив земський архітектор Мельник. Люди старшого покоління стверджують, що храм якимось чином пов'язаний з підземним монастирем в селі Куйбишевське і, навіть, існує підземний хід, що їх з'єднує.


Церква Успіння села Нестоїта. Церква Успіння відома з 1748 року;  перетворена з уніатської на православну в 1794 році. Церква, яка існувала до 1818 року була деревяна, схожа на хату з очеретяним дахом. В 1818 році була розібрана через ветхість. Нова камяна церква Успіння збудована з 1818 по 1833 роки.


Котовський район: храми, що зникли

За адміністративним поділом XVI ст. - Брацлавський повіт.

За адміністративним поділом XIX ст. - Балтський повіт.

За адміністративним поділом XX ст. - Котовський район. 

Село Борщі - названо від першого поселенця - Борща. Засновано в кінці 18 століття. В документі 1750 року зафіксована назва села Готари (молдавське слово "готар" означає "границя"). Церква Успіння (заснована в 1750 р.). Церква Успіння відома з 1793 р.; перетворена з уніатської на правоставну в 1794 р. Церква Успіння згадана у презенті Станіслава Любомирського 1750 р. В 1777 р. збудована нова церква на новому місці - дерев'яна, дах - солом'яний. Нова камяна церква Успіння збудована на тому ж самому місці в 1820 році. В 1876 - 1877 рр. прибудована дзвіниця, в 1897 р. - західний притвор. Церкви нема.

Село ГлибочокЦерква Різдва богородиці (заснована в 1868 р.) Церква Різдва богородиці – кам’яна хрещата, з одним дерев’яним куполом, збудована в 1868 р. Приписна до с.Любомирка.

Село Гонората - звалось також Перешори (молдавське слово "перешори" означає маленькі дикі грушові дерева). Церква св.Миколи (заснована в 1780 р.). Церква св.Миколи відома з 1780 р.; перетворена з уніатської на православну в 1794 р. Церкви нема.

Село Домниця - засновано нібито у 2 п.17 ст. якоюсь молдаванкою на ім’я Домникія, яка займалась скотарством. Церква св.Дмитра (заснована в 1780 р.) Проіснувала до 1860 р. Нова церква св.Дмитра збудована в 1859 р., новий іконостас - 1890 р. Церкви нема. 

Село Коси має 2 пояснення назви : 1. від отамана розбійників Косого, який буцімто переховувався у місцевих густих лісах; 2. від косогорів, на яких розташоване село.
Церква Покрови (заснована в 1780 р.).Церква Покрови перетворена з уніатської на православну в 1794 р.  Церква була в 1890-х рр.  Була дерев’яна каплиця; нова церква Покрови збудована в 1867 р. – кам’яна, дах залізний. Церкви нема.

Село Ксьондзівка, нині Зелений Кут - названо буцімто від ксьонда з Балти, який мав тут землі. Церква Покрови (заснована в 1765 р.).Перетворена з уніатської на православну в 1794 р.  Маленька церка із солом’яним дахом збудована на п.19 ст. З 1820 р. не використовувалась. Нова кам’яна церква Покрови збудована в 1815 – 1832 рр., новий іконостас 1896 р. 

Село Кульна, нині Стара Кульна - засноване в 2 п.18 ст., названо від молдавського слова "колуні" – "дикі коні", які тут буцімто водились. Церква Різдва богородиці (заснована в 1834 р.). Нова кам’яна церква Різдва богородиці збудована в 1834 р. біля старої церкви. Кам’яна дзвіниця прибудована в 1856 р.  Церкви нема. Церква св.Миколи (заснована в  1798 р.), була уніатською. Власник села кн.Любомирський відняв її в уніатського попа через його недбалість, і віддав православному попу. Церква була дерев’яна. Зникла в 1830 році.

Село Любомирка - назва – від імені власників (Любомирських).
 Церква св.Олександра Невського (заснована в 1855 р.). Кам’яна хрещата одноверха. Ремонт 1875 р. Ікона божої матері грецького пиьсма 1774 р. Церкви нема.
Церква св.Онуфрія (заснована в  1785 р.). Перетворена з уніатської на православну в 1794 р.  Церква св.Онуфрія – дерев’яна на кам’яному фундаменті; згоріла в 1821 р. 
Церква Усікновення глави Іоана Предтечі (заснована в 1846 р.).Збудована на цвинтарі в 1846 р. 

Село Нестоїта - назва – від молдавського слова "містуіт", яке означає "змішування". Засноване десь на п.18 ст. молдаванами.
Церква Успіння (заснована в 1748 р.). Перетворена з уніатської на православну в 1794 р. Церква, яка існувала до 1818 р., була дерев’яна, схожа на хату, дах очеретяний. В 1818 р. вона розібрана через ветхість.

(матеріал з довідника М. І. Жарких "Храми Поділля". - Київ, 2007)

...
ЦОГ

Молодь, для вас!
Вход
7:18 PM
Вы вошли как: Гость
Архів
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright ЦБС © 2018
Бесплатный хостинг uCoz