Юрій Пирогов
 Народився 24 жовтня 1983 року у місті Подільськ (Котовськ). В селі Малий Фонтан пішов до дитячого садку, де і пройшла значна частина дитинства. Далі вчився у ЗОШ №3 міста Котовська. У 2008 році закінчив Національний кораблебудівний університет ім. адмірала Макарова. З 2008 року працює в локомотивному депо Котовськ.
Почав писати вірші з 16 років. Друкувався у місцевій пресі: “Котовські Вісті”, “Із рук в руки” та ін. Потім друкувався у двох випусках альманаху “Одеський літератор”, та у місцевих збірках “Діамантові зорі”, “Сто строк”, “Райдуга снів піднебесних” та багатьох інших.
Тематика творів різноманітна - від любовної лірики та фентезі до містичної реальності.
Член літературного об'єднання “Ліра”, учасник фестивалів “Зірки на сцену”,“Осінь в Бірзулі” та інших. Нагороджений подарунками і почесними грамотами в номінації “Поезія”.
Бібліографія:
1. Діамантові зорі: збірник поезії і прози / ред.. Ж. Савицька. – К.: ООО «Поліграфіст», 2008. – С.
2. Райдуга снів піднебесних: збірка поезії і прози / укладач К. А. Казначеєва; ред. колегія: К. А. Казначеєва, Л. Ф. Кулаковський, Л. М. Шиманська. - Одеса: ТОВ "Лерадрук", 2016. - С.
Поезія:
Войдя в осень
Я люблю как обычно осенью
Дождь слезами питает землю.
Ты идёшь ко мне лёгкой поступью.
Этот день лишь слегка осенний.
Тёплым чувством сердце окутано,
Дождь приятен стыдливой нежностью.
Эти капли вкусны минутами
И застывшею безмятежностью.
Прикоснусь к твоей стройной талии,
Обниму, воедино слившись.
Это будет воспоминанием, -
Поцелуешь меня простившись…
Засыпаю и снова думаю
О тебе – несмышлёной осени,
Как тебя я ждал в ночь безлунную,
Как хотела казаться ты взрослою.
Кольцо
Закрой глаза, впусти её
Она проникнет ядом в кожу
И ты послушно воспоёшь
Всё как она тебе изложит
Ту прелесть взгляда и лицо
Нежнейших уст прикосновенье
В подарок даст своё кольцо
В знак, словно будет продолженье
Но ты не тот, совсем не тот
Она не знает таин многих
Во что всё это снизойдёт
Кого какая ждёт дорога
Как солнца предрассветный лик
Прекрасен несказанной краской
Твой взгляд незыблемо велик
А её образ верен сказкам.
| 
