Меню сайта
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту
...
Їх імена пов'язані з нашим краєм


Український меценат, відомий громадський та політичний діяч Євген Чикаленко

Народився Євген Харлампович Чикаленко 21 грудня 1861року в селі Перишори на Херсонщині (нині це Котовський  район Одеської області). Навчався в одній з Одеських гімназій. Вищу освіту отримав в Петербурзькій сільськогосподарській академії та Харківському університеті.

В Харкові він захоплюється революційними ідеями національно-визвольного напряму.  Його діяльність не залишилась непоміченою для поліції.  Його звинуватили в українському сепаратизмі та вислали в рідні Перишори під нагляд  поліції. Тут, в сімейному маєтку, розміром більше 1200 десятин він  з захопленням зайнявся сільським господарством і поставив його на наукову основу. Досвід, яким він збагатився за ці роки, він виклав в брошурі «Бесіди про сільське господарство».  Пізніше було надруковано ще п’ять брошур з цього циклу, які Чикаленко не раз перевидавав – такою популярністю вони користувалися серед селян. Загальний наклад брошур досяг півмільйона примірників. Серед селян  вони були другими по популярності після «Кобзаря». За свої книги від сільськогосподарських спільнот він отримав дві срібні і одну золоту медаль.

Його прибутки стають все більшими, але не збагачення було ціллю його життя. Зароблені кошти  Євген  Харлампович жертвує на розвиток української культури: допомагає видати російсько-український словник, укладений М. Уманцем і О. Спілкою, допоміг порадами і коштами надрукувати «Словник української мови» Борису Грінченку. Багатьом  українським письменникам надавав матеріальну допомогу для видання їх творів. Фінансував відділ белетристики в журналі «Київська старовина» ( саме з його статті, надрукованої  в цьому журналі, ми дізнаємось про єдину на Півдні України школу лірників, яка функціонувала в селі Коси).

Чикаленко був засновником першої бібліотеку для селян у рідному селі Перешори,  придбавши для неї багато книг.

На кошти Чикаленка  існувала львівська Наукова  спільнота  імені Т.Г.Шевченка, видавались книги Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, Івана Франка, Степана Васильченка та інших. Він фінансував у Львові будівництво «Академічного будинку», де могли проживати спудеї-українці.  Він виділив  на це 25000 карбованців, при цьому поклавши одну умову: спудеїв  із Наддніпрянщини  селити тут в першу чергу.

 Великий вплив  він мав і на Володимира Вінниченка: саме він розгледів першим письменницький талант Вінниченка.

Чикаленко постійно, дивуючи сусідів-панів, розмовляв на рідній мові, записував в Перишорах народні пісні, щоб з часом видати їх окремою збіркою, і в 1904 році збірка «300 кращих українських пісень» побачила світ. Вкладав він гроші і в конкурс на кращу історію України, запрошував Іллю Репіна взятися за українські сюжети…

В той же час він продовжував займатися політичною і суспільною діяльністю. Він член «Київської старої громади», один з ініціаторів створення в 1904 році Української демократичної партії.  На власні кошти видає «Громадську думку», а 1906-1914 роках –газету «Рада»,  де мали можливість друкувати свої твори українські письменники.

В березні по ініціативі Є.Чикаленка була створена Центральна Рада – майбутній орган всенародного управління Україною. Є. Чикаленка мали обрати головою Центральної Ради, але через хворобу він відмовився на користь М. Грушевського. В 1918 році йому було запропоновано стати Гетьманом України, але він відмовився, не бажаючи приймати гетьманство з рук німців.

Після лютневої революції1917року великий патріот заявляв: «Тішуся тим, що український рух приймає такі широкі розміри і що в ньому єсть і моя крапля праці».  А з 1918 року Чикаленко вже в еміграції в Австрії, в1925 році подружжя переїжджає до Чехословаччини, де в 1929 році  зупинилося серце цієї великої людини.

Він заповів розвіяти свій прах в рідному селі Перишори тоді, коли Україна стане незалежною.  Воля Євгена Харлампієвича Чикаленка не виконана до цих пір. Учений, меценат, громадянин, який закликав любити свою країну не тільки до глибини душі, а й до глибини власного карману, навіки в пам’яті народу.

 

Значною подією для Мардарівки за останні роки стало перепоховання праху сина Євгенія Чикаленка – Левка Чикаленка в Перешорах у 1998 році. Прах по заповіту було привезено з США в Україну і поховано на кладовищі села Перешори.

Коли в 1998 р. відбувалося перепоховання праху дядька Левка, в Кононівці нам сказали: ми згодні на перепоховання, але якщо всі витрати візьме на себе родина Чикаленків. А ось у Перешорах все було по-іншому. Там тільки запитали: «Коли?» Зустрічало нас із тіткою Оксаною Чикаленко-Линтварьовою та її донькою Мар’яною (вони мешкають у Нью-Йорку) близько двох тисяч людей! Діти в українському вбранні вручали хліб… Всі знали, що будуть ховати сина Євгена Чикаленка.

Зі спогадів онука Євгена Чикаленка (Євгена Івановича Чикаленка, племінника Левка Чикаленка) : «Коли в 1998 р. відбувалося перепоховання праху дядька Левка, в Кононівці нам сказали: ми згодні на перепоховання, але якщо всі витрати візьме на себе родина Чикаленків. А ось у Перешорах все було по-іншому. Там тільки запитали: «Коли?» Зустрічало нас із тіткою Оксаною Чикаленко-Линтварьовою та її донькою Мар’яною (вони мешкають у Нью-Йорку) близько двох тисяч людей! Діти в українському вбранні вручали хліб… Всі знали, що будуть ховати сина Євгена Чикаленка.

Від дідового будинку в Перешорах нічого не залишилось. Стояв він на пагорбі, з подвір’я відкривався дуже гарний краєвид. Голова місцевого господарства Антон Петрович Стаселевич казав нам: «Я сюди ходив у школу…» А знищено будинок у 1988 р. Ось у мене цеглина на книжковій полиці – то шматочок стіни… Від перешорської церкви теж зосталося мало – вціліли тільки стіни. Її свого часу висадили в повітря. Прах дядька Левка розвіяли під столітньою грушею, на яку він залазив у дитинстві. А половину попелу відвезли на кладовище, опустили в могилу. Був військовий салют, була тризна, багато знімали…»

 за матеріалами http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/ievgen-chikalenko-onuk-mecenata

Лук'янчук Георгій. Євген Чикаленко та меценатство в українському націєтворенні // Слово. - 2018. - 18-24 січня. - №3 (951). - с. 11,    2 частина

Чикаленко Євген Харлампіович. Вікіпедія

 

...
ЦОГ

Молодь, для вас!
Вход
3:29 AM
Вы вошли как: Гость
Архів
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright ЦБС © 2018
Бесплатный хостинг uCoz