Ніхто не забутий, ніщо не
забуто
Помните! Через века, через года, - Помните!
О тех, кто уже не придет никогда, -
Помните!
Р. Рождественский
Вереснева подія в
селі Дібровка схвилювала всіх мешканців села. Урочисте відкриття меморіальної
плити в пам'ять вісімнадцяти розстріляних фашистами в селі в грудні 1943 року
партизан–мешканців Дібровки зібрало всіх: від мала до велика. Мітинг відкрили
заступник голови райдержадміністрації І. В. Скудило, голова Борщівської
сільської ради В. П. Правенко, голова районної організації ветеранів Т. С. Царан
та голова місцевої ветеранської організації Д. Ш. Хведелідзе.
Честь відкрити
плиту була надана головам ветеранських організацій, а отець Олександр, священик
Борщівського приходу, відправив літургію
за всіх загиблих.
Вразив своєю
щирістю та емоційністю виступ пенсіонерки Тетяни Інгар, яка провела велику роботу
в зібранні інформації про загиблих партизанів серед односельчан і була одним із
ініціаторів вшанування їх пам'яті. Вона щиро подякувала всім, хто приклав
зусилля, щоб ця плита була встановлена на рідній землі загиблих дібровчан, всім,
хто ще раз підтвердив, що «ніхто не забутий, ніщо не забуто» на нашій
українській землі.
Все далі у минуле
уходять події Великої Вітчизняної війни, але ми бачимо, що й досі люди вшановують
пам'ять загиблих, а рідні не полишають надії знайти своїх дідів та прадідів,
які загубилися на безкраїх полях війни, знайти місце їх поховання, вклонитися та
принести пригорщу рідної землі на братську могилу. Серед таких людей – сім’я Аракелян з далекого Краснодарського краю,
які майже 67 років розшукували свого батька Соані Аракеляна. Тільки в цьому
році їм прийшло підтвердження, що свій останній бій армянин Аракелян прийняв
тут, в селі Дібровка, та похований в сільській братській могилі разом із дев’ятнадцатьма
воїнами-визволителями.
Подолавши довгий
шлях, вони приїхали покласти квіти на могилу батька, дідуся, прадіда та
вшанувати загиблих дібровчан. Такі події, зі сльозами на очах, не залишають
нікого байдужими, торкаються сердець кожного, дають надію на те, що святині
батьків будуть завжди цінуватися і нащадками.
|