Шануймо руки наших матерів

Руки ласкаві цілую -  скільки з них випито сили;

Жали вони і косили, прали і тісто місили.

Скільки з них випито сили! Руки красиві цілую…

  Мати, материнство… Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками. Тільки мати нічого не пожалкує  для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для   того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть всю свою мудрість душі,тепло свого серця, своє  здоров’я.

  Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею. Мати – захист і притулок для дитини,вона її опора і совість.  Все, що в нас є кращого – все від неї, від рідної неньки…

    12 травня до Станіславської бібліотеки були запрошені  жінки - мадонни нашого села. До їх осель лелека прилітав не раз і не двічі – це Прокопова Віра (8 дітей), Могілевич Людмила, Ракачинська Раїса (5 дітей), Томачинська Тетяна, Бузовська Ганна, Ковальчук Марія, Томчик Галина, Богар Любов, Редько Тетяна, Букліш Наталя, Мальована Валентина, Тимофієва Любов (по 4 дітей). Прикро, що з різних причин не всі змогли прийти на наше свято.  

Бібліотекар підготувала книжкову виставку «Ми матір називаємо святою», розповіла історію святкування Дня Матері, а учні 6 класу (класний керівник Копіца О.І.) підготували літературно-музичну композицію. Арафтеній Максим, Аліна Чукін, Людмила та Марина Гоцуляк, Артем Монастирський та Павло Кержак прочитали вірші про найдорожчих і найрідніших мам.

Для всіх присутніх жінок у їхньому виконанні прозвучали пісні «Мамин вальс», «Червона калина», «Мама», «Мамина коса» (музичне оформлення – директор Будинку культури Вербецький О.В.).

 На зустріч прийшли жінки різних поколінь, і всі вони поділилися своїми спогадами про  своє дитинство, юність, важкі роки  становлення молодих сімей. Бузовська Ганна та Ковальчук Марія мають по 40 років трудового стажу, виховали  по 4 дітей і жодного разу не були в декретній відпустці! Вони не могли дозволити собі післяродову депресію – праця вдень в колгоспі, ночами - для своєї сім’ї. Самі тепер дивуються, коли все встигали: і діток виростити здоровими та чемними, і будинок побудувати та обладнати, а ще ж вишивали ночами рушники та серветки, плели дітям та чоловіку теплі речі…

  Серед запрошених наймолодшою багатодітною мамою була Ракачинська Раїса – п’ятеро дівчаток дарував Господь цій родині. Сьогодні всі вони уже дорослі, одружені та виховують свої діток, а мама – молода і вродлива, еталон елегантності для них. Завжди усміхнена, привітна, мабуть, тому і всі їхні доньки привітні до людей, гарні господині, а їхні домівки потопають у квітах. Мати, ховаючи щасливу посмішку каже: секретів у вихованні дітей не має. Треба було показувати власний приклад і виховати гарно старшу, а вже меншенькі брали з неї приклад. Мабуть саме за внутрішню красу цієї жінки нещодавно її було нагороджено цінним подарунком та Подякою, які вручив депутат Верховної Ради Клімов Л.М.

  Про кожну нашу гостю можна сказати багато прекрасних і теплих слів – вони цього заслуговують, адже все їх життя  б’є великим невичерпним джерелом безкорисливої любові до своїх дітей. Їхнє життя – це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення, їх серця сповнені турботою і ніжністю до дитини, навіть дорослої. Чи не тому матері не мають віку? Молода, в літах чи зовсім старенька, мати все одно залишається найближчою людиною в світі і у День вшанування матерів  давайте зупинимо  на мить шалений ритм життя і задумаємося, чи не забули ми раптом про свою  рідненьку неньку?  Чи давно дзвонили чи відвідували, адже де б ми не були, мами чекають на нас , надіються, вірять і люблять нас.

 Нехай стежинка хрещата веде до мами на поріг.

 Бо найтепліша в мами хата і найсмачніший в мами хліб.