"Своє життя я виткала нитками..."

6 лютого українська світлиця бібліотеки в селі Станіславка  розквітла вишитими та тканими рушниками, квітчастими хустинами. На народознавче свято "Українські обереги руками станіславських майстринь" прийшли місцеві майстрині З. Вербецька, Л. Тимофієва, М. П. та М. В. Ковальчук, І. Козюк, О. Козлова, Н. Перевертень, І.Московчук, О. Андреєва, Л. Бацура. Гостей  радо зустрічали бібліотекар села В. Христич, директор будинку культури О. Вербецький, художній керівник О. Головенко та завідуюча клубом Т. Холодова. Атмосферу справжніх українських посиденьок створили завдяки фінансовій підтримці голови сільради Сітарчука А.М. 

На столах бібліотечної світлиці всміхалися українські пироги та варенички, паляниці та рулети, а запрошені майстрині розповідали про своє життя, як вечорами  та довгими зимовими ночами народжувались нові візерунки на їх рушниках.

За душевною розмовою пригадалися імена знаних в селі майстринь, що ткали рушники на замовлення: Христофорова Емілія, Кравець Наталя, Редько Марія, Мельник Прасковія, Пишна Віра, Миколаєнко Лідія, Середовська Поліна. Багатьох з цих жінок  вже немає серед живих, але їх рушники можна побачити в народознавчій світлиці бібліотеки, які були подаровані завідувачці закладу їхніми онуками та правнуками.

А які ж вечорниці без пісні, тим паче, коли поруч працівники клубу. Українські народні пісні, де згадується про рушник та долю людини, ненав'язливо впліталися в жіночу бесіду.  

Все частіше в Станіславці можна побачити ткані та вишиті рушники під час святкування останнього дзвоника, випускного вечора, проводів до армії, під час весільної церемонії. І є надія що рушники знову повернуться у наш побут та ще довгий час  будуть оберігати людську долю, милувати очі своєю чистотою і неповторністю.

Детальніше про захід читайте на сторінках блогу ЦБС