"Було колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись —
запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і
волю..." Т. Шевченко «Іван Підкова»
Цілі
століття відділяють сьогоднішні покоління українців від тих часів, коли
дзвеніла слава козацька далеко за межами України. Без вороття згасло
багато історичних постатей тієї доби. Достеменно не знаємо, де могили
козацьких ватажків та славних гетьманів. Змінився світ, іншою стала наша
країна. Проте чомусь і сьогодні нас хвилює перебіг давніх подій,
поразки і перемоги. Бо це наша історія. Слава нинішньої України
пронесена крізь буревії віків, спалахи народної любові до одних та
зневаги до інших. Та безперечно одне: чим досконалішим та більш
демократичним стає наше суспільство, тим дорожчим бачиться минуле з його
славними традиціями та здобутками.14 жовтня, на свято Покрови Пречистої
Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва. З
давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх
українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву
на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Окрім того,
на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала
гетьмана, визначала, як козацтву жити далі. Тому символічно, що це свято
встановлене Указом Президента № 966/99 від 07.08.1999 р. припадає саме
на цю дату. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок
української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття
національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна
історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і
оберіг.
Віртуальна виставка "Козацтво - право на
безсмертя" на блозі ЦБС Котовського району познайомить Вас з цією
найбільш цікавою сторінкою в історії українського народу - козаччиною
http://kotovskrcbs.blogspot.com/
