Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Проба пера » Вірші » Синько Катерина
Синько Катерина
OlgaДата: Четвер, 2016-11-10, 4:25 PM | Повідомлення # 1
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 21
Репутація: 0
Статус: Offline


Катерина Синько


Народилася в місті Котовську у 1989 році. За професією - економіст, працівник Котовської податкової інспекції. Вірші розпочала писати ще в школі. Друкувалась на сторінках газети "Котовські вісті". У 2016 році її вірші увійшли  до колективної збірки членів літературного об'єднання "Промінь"  "Променисті рядки".


Осінь


Пiд ногами знов пожовкле листя...
Променем ледь теплим зiгрiва
Сонечко моє чудове мiсто.
Прошепоче дощ нiмi слова...
Заблищать краплини-дiаманти
На гiлках зажурених дерев.
Осiнь їм спiває свої мантри
Й одягає, наче королев.
Золотом казковим огортає
Осiнь рiдне мiсто... I умить
Розумiєш, що печаль зникає
І краса дає бажання жить!
Під ногами знов пожовкле листя,
Я тихенько з усмішкою йду.
Закохалась серцем в своє місто,
I душею - в осiнь золоту!


Закат

Вечерний отблеск прожитого дня
Горящим пледом укрывает небо...
Так манит взор, пленяет он меня!
Дотронуться к нему ладонью мне бы...
Он растворит печаль моей души...
И вмиг раскрасит мысли яркой краской!
Шепнет тихонько мне: "Пиши,пиши...
О тех простых вещах, что так прекрасны!"
Вдохув небесно-пряный аромат,
За горизонт я взглядом провожаю
Вечерний отблеск - сказочный закат...
Как жаль, что я, как птица, не летаю

Поэтам

Мы те, кому сей мирне безразличен,
Мы те, ктовоспевает красоту.
Поэт – онбесконечно романтичен,
Он делаетпрекрасной простоту. 
В душе его эмоциии чувства,
Сливаясь воедино,создают
То чудо, чтозовут искусством.
Ему и жизнь, исердце отдают… 
О, кто мы? Длякого-то просто люди…
Быть может, недано того понять.
Но мы сильны! Имир счастливей будет,
Когда его стихамивоспевать!   

****
Подари мне, любимый, цветы!
Подари просто так, в день дождливый...
Я тебе улыбнусь, ну а ты
Вспомнишь то, что ты очень счастливый!
И при встрече меня обними,
Просто так обними, нежно-нежно!
Поцелуй и за руку возьми -
Хмурый день станет вмиг безмятежным!
Пусть не сбудутся в жизни мечты,
Те, что в сердце своём я ношу...
Подари мне, любимый, цветы!
И тепло своё с ними, прошу...
 
Форум » Проба пера » Вірші » Синько Катерина
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Copyright ЦБС © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz